Повернення Донбасу: нам чекати ще 25 років?
Для того, щоб ренітегрувати нам Донбас нам знадобиться 25 років, - сказав міністри ТОТ. Та чи варто просто чекати ці чверть століття? І чи має реінтеграції передувати деокупації?
Міністр з питань тимчасово окупованих територій Олексій Рєзніков вважає, що реальні терміни реінтеграції Донбасу складають не менше 25 років, тобто - чекати щонайменше покоління. Така думка дійсно є слушною з огляду на криваві наслідки військових дій, які формуватимуть неприйняття сторін. Та ідеї сепарації одне від одного, які нав'язується і на окупованій, і на вільній частині України.
Але я мушу внести три корекції:
1. Оптимістична. Часто ми вимірюємо історичну пам'ять старими лекалами. Лекалами, в кращому випадку, початку інформаційної революції. Зараз, коли інформаційний потік перенасичений, а події не живуть довше одного дня, - емоції можуть затуплюватись раніше. Точніше – переорієнтовуватись, даючи змогу вирішити проблему Донбасу швидше, ніж через одне покоління.
2. Песимістична. Для того, щоб через 10-15-25 років ми могли сказати про успіх реінтеграції, її треба реалізовувати зараз. Будь-які терміни, навіть довготривалі, не повинні бути виправданням того, що ми нічого не робимо, щоб повернути людей звідти. Тобто якщо нічого не робити, то можна і через 25 років робити прогнози про те, що Донбас повернеться в Україну через століття. А точніше – вважати його втраченим як Кубань. Можна, звичайно, чекати доки пекло відновить історичну справедливість і анексує назад душу Путіна. Але не факт, що після його смерті ми зможемо повернути наші території, якщо зараз нічого не робити для цього. Проект "стіна", тобто блокада усього що можна, який що є прийнятним для частини українців, де-факто лише поглибить прірву між нами.
3. Для тих, хто вважає, що деокупація, має відбутись раніше реінтеграції, хочу сказати, що сучасні війни відрізняються від попередніх. Зараз перемога визначається насамперед боротьбою за ідентичність, самовизначення людини, яких звільняють/окуповують, а не контролем військових за конкретною територією. Не було б такої боротьби Росії за уми населення України до 2014 року – не було б окупації і після. Тобто Україна буде там, де люди вважатимуть себе українцями, а не навпаки (люди вважатимуть себе українцями тоді, коли території будуть контролюватися Україною).
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10370
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9251
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
4748
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3854
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3704