Регулювання цін на продукти харчування – економічне невігластво і корупція
Регулювання цін на продукти харчування.
Останні декілька днів мене почали активно “діставати” журналісти з питаннями, які стосуються планів провладних депутатів та уряду встановити регулювання цін на продукти харчування.
Ініціатори зареєстрованого законопроекту (19 депутатів із «Слуги народу», 1 із «Довіри», 1 із «За майбутнє») хочуть встановити для магазинів граничну цінову надбавку від ціни виробника на 12 продуктів харчування.
Після чергового дзвінка та пояснень журналістам щодо безграмотності та шкідливості цієї ініціативи несподівано спіймав себе на думці, що ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, дуже схожа на сюжет культового роману «Атлант розправив плечі» американської письменниці Айн Ренд. До влади (в романі — в США) прийшли вкрай некомпетентні, корупційні пройдисвіти, які своїми діями призводять економіку країни до колапсу. Причому, в умовах економічного хаосу вони намагаються впроваджувати адміністративне регулювання цін та товарних потоків, продовжуючи на цьому цинічно наживатися. А потім ще і намагаються поставити під контроль всю інформацію, щоби впливати на виборців. Натомість бізнес просто змушений покидати країну або уходити в “тінь”.
Саме це ми зараз спостерігаємо в України.
Автори законопроекту (більшість з них розбираються в економіці не краще, ніж заєць в геометрії) не розуміють, що ціни на продукти в Україні зростають через:
- підвищення світових цін на продовольство;
- монополізації в Україні виробництва продуктів великими агрохолдингами та торговельними мережами;
- обмежень імпорту продуктів широкого вжитку.
Обмеження цінової надбавки у торгових мережах не призведе до зниження цін. Торгові мережі мають великі апетити до прибутку, але їхня політика — це далеко не головна причина зростання цін на товари в Україні.
В Україні велика концентрація ринкової влади (тобто, монополізації) у виробників яєць, цукру, олії, курятини та деяких інших продуктів харчування. Не дивно, що саме ці продукти подорожчали найбільше. Якщо співвіднести січень-жовтень 2021р до цього ж періоду минулого року, то можна побачити, що цукор подорожчав на 69%, олія – на 61%, яйця – на 54%. Далі розмов боротьба із продуктовими монополістами не просувається. Що не дивно, бо вони є вірною опорою влади.
Обмеження торгової надбавки призведе лише до дефіциту соціально значущих товарів. Людям від цього буде лише гірше. З радянської та світової практики відомо — такі ініціативи завжди закінчуються дефіцитом, корупцією та ще більшим подорожчанням товарів. Справа може дійти до порожніх полиць. Продукти йтимуть не у магазини, а продаватимуться за високими цінами на «чорному ринку». Це шлях Венесуели та Болівії, куди веде країну політика президента, яка реалізується у ВР фотографами/таперами/перукарями/тамадами/рестораторами з його фракції «Слуга народу».
Це махровий популізм, на який лише й здатні «Слуги народу». Проблема не так у тому, що ціни високі, як у тому, що українці мало заробляють. Мало заробляють тому, що влада не здатна забезпечити економічне зростання, без якого не можливо підвищення доходів людей. Інвестбанк J.P.Morgan прогнозує зростання ВВП України у 2021 році на 2,3%, це трохи більше половини від падіння ВВП у 2020 році (4%). Навіть у найслабших економіка сусідніх країн очікується в рази більше зростання ВВП (Молдова — на 6%, Грузія — на 9,5%).
Влада, як нездатна забезпечити зростання економіки та доходів людей, продукує безграмотні ініціативи, щоб подавати їх як турботу про людей. Результатом цієї «турботи» буде дефіцит продуктів та ще більше зростання цін на них.
Влада допомагає не людям, а великим агрохолдингам. Свіжий приклад — голосування щодо одіозного законопроекту №5600. Голосів за цей законопроект, шкідливий для промисловості та малого бізнесу, але не обмежуючий агробаронів, не вистачало. Тому довелося звертатись до парламентської групи «Довіра», яку контролюють агроолігархи. Вона підтримала законопроект в обмін на податкові пільги для великих виробників курятини законопроект раніше ставка податку на землю, де розташовані птахофабрики, була 0,95% нормативної оцінки землі, законопроектом №5600 її зменшили до 0,5% (майже вдвічі).
Це наочний приклад політико-корупційної спайка президента та депутатів «Слуг народу» з агроолігархами. Так звана «деолігархізація» на цьому тлі виглядає жалюгідно і дріб'язково. І люди це скоро зрозуміють.
Показово, що в Україні діють загороджувальні імпортні мита на цукор (50%) та олію (30%). Не дивно, що ці два соціально-значущі продукти входять до трійки лідерів подорожчання.
Рішення на поверхні — скасувати мита, щоб імпортні цукор та олія з'явилися на полицях магазинів. Збільшення пропозиції призведе до зниження ціни. Потрібно не ціни регулювати, а стимулювати збільшення пропозиції товарів. Але «Слуги народу» та їхні «лялькарі» створюють такі умови для агробаронів, щоб ціни на їхню продукцію були високими.
Також дієвим механізмом стримування цін на продукти є товарні інтервенції з Держрезерву. Але влада "закопує в асфальт" гроші через "Велике крадівництво", де 30% йде на “відкати”. Частину цих грошей потрібно було направити на закупівлю продуктів для товарних інтервенцій. За ці гроші можна купити в Держрезерві 300 тис. т цукру або 100 тис. т соняшникової олії та організувати їх продаж незахищеним верствам населення за стабільною гуртовою ціною. Але владі важливіша її обслуга, а не мільйони малозабезпечених, знедолених осіб з інвалідністю, пенсіонерів, багатодітних родин.
Депутати «Слуги народу» живуть у своєму світі, який нескінченно далекий від реальності. Приклад – заява авторитетного «слуги» Тищенка, про те, що гречка коштує 12 грн/кг. Насправді гречка коштує 45-50 грн/кг.
За такої «компетентності», і з такими шкідливими ініціативами, президентська фракція у ВР доб'ється у справі винищення українців результатів, порівнянних зі Сталіним та Гітлером.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13440
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6747
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4919
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4895
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4835