Надходження від грального бізнесу вже в 2023 році мають фінансувати соціальні цілі
В 2023 році гроші від грального бізнесу повинні використовуватись на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру, спорт, наукову діяльність
Продовжуючи тему важливості соціальної відповідальності бізнесу, зазначимо, що в кінці 2022 року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей вже в 2023 році повинні спрямовуватись до спеціального фонду і використовуватись на чітко визначені цілі. Це на: реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України.
За даними, оприлюдненими КРАІЛ у звіті на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, з початку діяльності КРАІЛ (з 2021 року та станом на 01.05.2023) загальна кількість виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить 4 633 ліцензії, сплачено за ліцензії 3,351 млрд грн.
Лише за січень-квітень 2023 року до бюджету сплачено 605 млн грн платежів за ліцензії, ще на близько 300 млн. грн. подано заяви на отримання ліцензії, які КРАІЛ не могла розглянути через відсутність кворуму, але вже цієї п’ятниці (07 липня) Кабмін призначив ще одного члена комісії, тому очікуємо нових рішень.
Таким чином, до кінця року можемо очікувати більше 1 млрд грн надходжень від ліцензій у сфері азартних ігор. Ці кошти підуть на соціальні цілі, що є дуже важливим в умовах війни. Як вони будуть розподілені, допоки невідомо, адже не передбачено чітке цільове спрямування за видами грального бізнесу. Звісно в перспективі необхідним є прийняття окремого законопроекту і створення окремого фонду в складі спецфонду державного бюджету, тоді можна буде чітко прослідкувати, куди саме пішли ці кошти. Але початок вже є і це дуже добре.
Крім того, від легалізації грального бізнесу «виграють» і місцеві бюджети, адже 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу.
Наприклад, ліцензія на казино коштує близько 2 млн дол США для Києва і 1 млн дол США для інших міст на рік. Ліцензія на зали гральних автоматів – близько 250 тис дол США на рік. Доволі непогане поповнення місцевого бюджету, як компенсація за «соціально шкідливий» гральний бізнес.
Також не забуваємо, що гральний бізнес також платить податки, які зараховуються також до державного та місцевих бюджетів. Наприклад, лише за червень організаторами було сплачено до бюджету 562 млн грн різних податків, в травні – 850 млн грн.
Все це було б неможливим без легалізації грального бізнесу в 2020 році, адже нелегальні організатори грального бізнесу нічого не платять державі, а лише розвивають і підтримують корупцію в правоохоронних органах. Тому держава досить непогано «виграла», прийнявши свого часу складне і на той час непопулярне рішення.
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов вчора о 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук вчора о 10:23
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль Олександр Скнар вчора о 09:11
- Як оформити спадщину на нерухомість в Україні, перебуваючи за кордоном Павло Васильєв 01.12.2025 14:17
- Як бізнес втрачає контроль під час війни: практичні кейси антирейдерського захисту Андрій Лотиш 01.12.2025 13:41
- Як просити підвищення зарплати без істерик та ультиматумів Олександр Висоцький 01.12.2025 13:09
- "VIP-темрява": чому ваш дорогий контракт на імпорт електроенергії не гарантує світло Ростислав Никітенко 01.12.2025 11:59
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець 30.11.2025 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук 30.11.2025 13:12
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова 29.11.2025 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак 29.11.2025 13:34
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1428
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 318
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 264
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 168
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 154
-
Найпопулярніша мережа магазинів Польщі отримала багатомільйонний штраф за обман споживачів
Бізнес 15195
-
Перша реакція на "Аватар 3": що кажуть критики про "Вогонь і попіл" Кемерона
Життя 11210
-
Укрзалізниця оцінила собівартість приміських поїздок у 300 грн: квиток покриває лише 5%
Бізнес 3458
-
Зять і "розумник" Трампа. Хто такий Джаред Кушнер і як він пов'язаний з Росією
3434
-
Наказав "добити тих, хто залишився": у Конгресі звинуватили главу Пентагону у воєнному злочині
Думка 3303
