Окремі аспекти роботи за сумісництвом керівників державних підприємств
В даній статті з'ясовується, чи можуть керівники державних підприємств працювати за сумісництвом
Фізичним особам, що є керівниками державних підприємств, гарантовано цілу низку різних за своїм змістом майнових та особистих немайнових прав. Чи можуть вказані особи працювати за сумісництвом?
Цілеспрямоване правове регулювання вищевказаного питання здійснюється цілою низкою нормативних актів, що поділяються на закони і підзаконні акти. Зокрема численні аспекти, які стосуються можливості роботи за сумісництвом фізичних осіб, які є керівниками державних підприємств, регламентуються:
1. Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі – Конституція України);
2. Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (надалі – КЗпП України);
3. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 76 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» (надалі - Наказ).
Чинне законодавство, будучи багатогранною системою, водночас гарантує тим чи іншим учасникам правових відносин різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу притаманний майновий чи особистий немайновий характер. Зокрема згідно з нормою, яка закріплена в ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Зазначену юридичну можливість національним законодавцем передбачено в інших нормативно-правових актах, що регулюють трудові правовідносини. Зокрема у відповідності до норми, яка передбачена ч. 1 ст. 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто право на одержання ними роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір наведеними особами професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Інші нормативні акти, посідаючи чільні місця в трудовому законодавстві, водночас конкретизують чіткий і недвозначний зміст вищевказаних положень в частині досліджуваного мною питання. Що це означає?
Суб’єктний склад трудових правовідносин є надзвичайно багатогранним. Зокрема безпосередню участь у вищезазначених стосунках дозволено взяти різним за своїм статусом фізичним особам, одними з яких, можна назвати, безпосередніх керівників державних підприємств.
Чинне законодавство не гарантує зазначеним суб’єктам трудових відносин чимало юридичних можливостей. Зокрема у відповідності до правової норми, яка закріплена абз. 1 п. 4 Наказу, керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Таким чином, з чіткого та недвозначного змісту вказаної юридичної норми випливає ціла низка важливих положень. Зокрема фізичні особи, які керують державними підприємствами, не можуть працювати за сумісництвом.
Але не треба забувати про те, що даному правилу властиві істотні винятки. Скажімо зазначені особи вправі поєднувати свою основну трудову діяльність з науковою, викладацькою, медичною і творчою діяльністю.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 131
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10738
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6086
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5812
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3554
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3228