Про те, як відбувався черговий Діалог: про що говорили, про що домовились, що було за лаштунками.
Зазвичай увага суспільства фокусується на підписанні або, в крайньому випадку, ратифікації міжнародних договорів. Для нас пам’ятними є події перших місяців після Революції Гідності, коли була підписана політична частина Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а трохи згодом – положення щодо створення Зони вільної торгівлі. Завершальним етапом стала синхронна ратифікація Угоди українським та європейським парламентами восени 2014 року. Однак, коли камери вимикаються і всі зосереджується на нових інформаційних приводах, починається щоденна рутинна робота з втілення Угоди в життя, зокрема в частині захисту прав людини.
21 березня в Києві відбулося чергове, уже п’яте, засідання Діалогу з прав людини Україна - ЄС - майданчику для обговорення основних досягнень і викликів у сфері захисту прав людини представниками органів державної влади України та основних інституцій ЄС. Засідання стало підсумком кількамісячної роботи органів влади України зі збору, підготовки та узагальнення інформації про прогрес у різних сферах прав людини. Однак, європейські партнери не приготували нам «теплу ванну», перебуваючи в ролі пасивних слухачів, а й порушили гострі й наболілі питання.
Згідно із загальним рейтингом зближення країн-партнерів із Євросоюзом за 2017 рік Україна опинилася на першому місці серед країн Східного партнерства. Проте для всіх країн регіону залишається актуальною проблема дотримання прав людини, і наша держава не є виключенням. Однак в Уряду України є чітке розуміння важливості цього питання з огляду на процес європейської інтеграції та готовність співпрацювати з європейською Стороною.
Права людини в окупації – головна тема
5-річчя окупації Криму, яке саме припало на дні проведення засідання Діалогу, було однією з головних тем. Не викликає сумнівів те, що ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях щороку погіршується. Однак, під час підготовки інформаційних матеріалів про порушення у Криму та на Донбасі українська Сторона вкотре стикнулась з проблемою браку інформації, яку можна перевірити. Адже якщо навіть Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні не має доступу на окупований півострів, що вже казати про органи влади України.
Як наслідок, наша позиція щодо порушень на окупованих територіях формувалась на основі періодичних звітів Моніторингової місії ООН, інформації від правозахисних організацій та відомостей українських органів досудового розслідування, які здійснюють кримінальні провадження стосовно злочинів, вчинених у зв’язку з окупацією та збройним конфліктом.
Водночас Україні нагадали про обмежений доступ правозахисників і журналістів до Криму, а також необхідність спрощення процедури переміщення осіб через адміністративну межу з півостровом, соціальні виплати мешканцям окупованої території та підтримку внутрішньо переміщених осіб. Окремо прозвучало нагадування про необхідність ефективного розслідування злочинів, скоєних у зв’язку зі збройним конфліктом, та притягнення винних до відповідальності.
Протидія катуванням та пенітенціарна система
«Зірковим часом» Міністерства юстиції стало обговорення реформи пенітенціарної системи. Українська сторона похвалилась прогресом у створенні системи пробації, роботі новоствореного Управління пенітенціарних інспекцій та розроблених ним десяти стандартах інспекцій ефективності діяльності пенітенціарних установ.
Згадали і про триваючу разом з європейськими партнерами роботу над базовим законопроектом «Про пенітенціарну систему», а також законодавчими актами щодо компенсацій збитків жертвам умисних насильницьких злочинів та приведення процедури відшкодування шкоди, завданої громадянинові правоохоронними органами або судом, у відповідність із практикою Європейського суду з прав людини.
Протидію катуванням у тому ж рейтингу зближення відзначено слабким місцем абсолютно усіх країн Східного партнерства. Серед здобутків Україна відзначила початок роботи восени 2018 року Державного бюро розслідувань, до повноважень якого віднесено проведення досудового розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів. Однак, оскільки повноцінна робота ДБР триває лише кілька місяців, більшість кримінальних проваджень за фактами катувань (яких на сьогодні близько 400) перебувають на стадії досудового розслідування.
Основне слово в питаннях рівних прав та недискримінації мав Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Водночас, попри всі здобутки українська Сторона прогнозовано почула нагадування про необхідність ратифікувати Стамбульську конвенцію, докласти зусиль до забезпечення гендерної рівності та боротьби з гендерним насильством.
Напередодні виборів, допоки відсутній прогрес у прийнятті Виборчого кодексу, похвалилась спрощенням процедури тимчасової зміни місця голосування для виборців, яким на президентських виборах скористалося чимало громадян України.
Лише засіданням Діалог не завершився. Сторонами затверджуються операційні висновки з рекомендаціями як Україні, так європейським партнерам, які мають бути виконані протягом року. На засіданні наступного року ми говоритимемо про прогрес у сфері прав людини за 2019 рік і хотілося б сподіватись на те, що позитиву в доповіді української Сторони буде принаймні не менше, ніж на цьогорічному засіданні.
