Чи побачать український ліс майбутні покоління?
Про екологічну роль лісів, мабуть, добре відомо навіть дітям в школі. Але чи відомо це нашій владі на різних рівнях та окремим «підприємцям», робота яких тісно пов’язана з їх знищенням?
Масштабна вирубка та експорт необробленої деревини стають катастрофічною проблемою для України і тенденцій на покращення ситуації поки що, нажаль, не видно.
Трохи статистики для початку. За офіційними даними ліси займають близько 16% всієї території України. Це майже 11 мільйонів гектарів лісів. 40% з них припадає на західну Україну. Саме тут вирубка досягла надвеликих масштабів. Ситуація підсилюється ще і «зацікавленістю» багатьох поколінь влади врегулювати цей процес.
По суті проблеми: внаслідок безконтрольної вирубки лісів в Карпатах з’являються масштабні повені. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати вже не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долин, створює масштабні екологічні лиха. Гори, без перебільшення, вже майже облисіли і якщо річки, що раніше виходили з берегів, стримували дерева, то тепер бурхливий потік мчиться безперешкодно. Це призводить до потопів, зсувів та інших стихійних лих в регіоні. На ліквідацію наслідків таких подій, у свою чергу, витрачається багато ресурсів (фінансових, людських тощо). Доцільніше було б направити ці ресурси на превентивні заходи для боротьби з вирубкою.
Сусіди України - Польща, Словаччина і Румунія вже усвідомили цю небезпеку і припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.
Стосується дана проблема і північних регіонів України: Рівненської, Волинської та Житомирської областей. Їх турбують самовільні, неконтрольовані або «прикриті зверху» вирубки. Окрема тема - розкопки в лісових масивах з метою добування бурштину. Масштаби цього процесу вражають у негативному сенсі.
Продаж тільки сировини – також вагомий недолік. Ліс, який вирубують на території більшості областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки. За приблизними підрахунками 70% повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину. Потім іноземні підприємства використовують українську сировину для забезпечення своїх потреб (вироблення меблів, паперу тощо) і з успіхом продають готові вироби вже за високими цінами, продають в тому числі і Україні. Як наслідок, наша держава втрачає лісові ресурси за копійки. Втрачає тисячі робочих місць і мільйони доларів, перетворюючись на сировинний придаток сусідніх країн ще в одній сфері промисловості. Але сировинна орієнтованість – інша масштабна тема.
Нам необхідно чітко зрозуміти те, що якщо владою в негайному порядку не буде вирішена проблема без перебільшення злочинної вирубки лісу, то в найближчому майбутньому Україна просто втратить цей важливий ресурс і стикнеться з небаченими раніше екологічні проблеми. Як будуть жити наступні покоління українців? Куди дивляться відповідальні за це органи влади?
Варто зазначити, що в Україні були певні намагання виправити ситуацію. Так, були введені спеціальні сертифікати на деревину, яка планувалась для експорту. Після цього, на певний період, об'єм нелегально вивезеної деревини зменшився на 80%. Проте, це навчилися обходити без особливих проблем. Деревину першого сорту почали маркувати як третьосортну або дрова, а далі - по напрацьованій схемі. Нажаль, даний крок не дав результатів.
Виправити ситуацію може тільки комплексний підхід до справи з жорсткими санкціями за порушення законодавства у цій сфері. Слід зазначити про неналежне оснащення екологічної інспекції України навіть транспортом. За кордоном, зокрема в Туреччині та США давно існують комп'ютерні програми та апаратура для спостереження за лісовими масивами. Необхідно, щоб працівники лісових господарств мали високий рівень довіри і відповідальності, а суспільство бачило, що вони роблять правильні речі й дійсно вболівають за свою справу, справу збереження екологічного балансу в країні.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727