Чи побачать український ліс майбутні покоління?
Про екологічну роль лісів, мабуть, добре відомо навіть дітям в школі. Але чи відомо це нашій владі на різних рівнях та окремим «підприємцям», робота яких тісно пов’язана з їх знищенням?
Масштабна вирубка та експорт необробленої деревини стають катастрофічною проблемою для України і тенденцій на покращення ситуації поки що, нажаль, не видно.
Трохи статистики для початку. За офіційними даними ліси займають близько 16% всієї території України. Це майже 11 мільйонів гектарів лісів. 40% з них припадає на західну Україну. Саме тут вирубка досягла надвеликих масштабів. Ситуація підсилюється ще і «зацікавленістю» багатьох поколінь влади врегулювати цей процес.
По суті проблеми: внаслідок безконтрольної вирубки лісів в Карпатах з’являються масштабні повені. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати вже не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долин, створює масштабні екологічні лиха. Гори, без перебільшення, вже майже облисіли і якщо річки, що раніше виходили з берегів, стримували дерева, то тепер бурхливий потік мчиться безперешкодно. Це призводить до потопів, зсувів та інших стихійних лих в регіоні. На ліквідацію наслідків таких подій, у свою чергу, витрачається багато ресурсів (фінансових, людських тощо). Доцільніше було б направити ці ресурси на превентивні заходи для боротьби з вирубкою.
Сусіди України - Польща, Словаччина і Румунія вже усвідомили цю небезпеку і припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.
Стосується дана проблема і північних регіонів України: Рівненської, Волинської та Житомирської областей. Їх турбують самовільні, неконтрольовані або «прикриті зверху» вирубки. Окрема тема - розкопки в лісових масивах з метою добування бурштину. Масштаби цього процесу вражають у негативному сенсі.
Продаж тільки сировини – також вагомий недолік. Ліс, який вирубують на території більшості областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки. За приблизними підрахунками 70% повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину. Потім іноземні підприємства використовують українську сировину для забезпечення своїх потреб (вироблення меблів, паперу тощо) і з успіхом продають готові вироби вже за високими цінами, продають в тому числі і Україні. Як наслідок, наша держава втрачає лісові ресурси за копійки. Втрачає тисячі робочих місць і мільйони доларів, перетворюючись на сировинний придаток сусідніх країн ще в одній сфері промисловості. Але сировинна орієнтованість – інша масштабна тема.
Нам необхідно чітко зрозуміти те, що якщо владою в негайному порядку не буде вирішена проблема без перебільшення злочинної вирубки лісу, то в найближчому майбутньому Україна просто втратить цей важливий ресурс і стикнеться з небаченими раніше екологічні проблеми. Як будуть жити наступні покоління українців? Куди дивляться відповідальні за це органи влади?
Варто зазначити, що в Україні були певні намагання виправити ситуацію. Так, були введені спеціальні сертифікати на деревину, яка планувалась для експорту. Після цього, на певний період, об'єм нелегально вивезеної деревини зменшився на 80%. Проте, це навчилися обходити без особливих проблем. Деревину першого сорту почали маркувати як третьосортну або дрова, а далі - по напрацьованій схемі. Нажаль, даний крок не дав результатів.
Виправити ситуацію може тільки комплексний підхід до справи з жорсткими санкціями за порушення законодавства у цій сфері. Слід зазначити про неналежне оснащення екологічної інспекції України навіть транспортом. За кордоном, зокрема в Туреччині та США давно існують комп'ютерні програми та апаратура для спостереження за лісовими масивами. Необхідно, щоб працівники лісових господарств мали високий рівень довіри і відповідальності, а суспільство бачило, що вони роблять правильні речі й дійсно вболівають за свою справу, справу збереження екологічного балансу в країні.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27236
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11531
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11288
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6319
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5106