Квитанція про переказ коштів як доказ укладення договору позики
Чи доводить квитанція про переказ коштів укладення договору позики?
I. СУТНІСТЬ ПИТАННЯ
Позичання коштів переказом на банківський рахунок без складення розписки чи договору позики не рідкість, відтак доказом передання коштів у позикодавця залишається квитанція.
Чи доводить квитанція укладення договору позики, якщо позичальник не поверне отриману позику і доведеться звернутися до суду для повернення боргу.
II. ОБҐРУНТУВАННЯ
Поняття позикових відносин і договору позики визначає глава 71 ЦК України.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (ст. 1046 ЦК України).
Верховний Суд України у постановах від 02.07.2014, №6-79цс14 та 24.02.2016, №6-50цс16 дійшов наступних висновків:
- за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим;
- договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (ст. 1046 ЦК України);
- ця особливість реальних договорів зазначена в ч. 2 ст. 640 ЦК України, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії;
- письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відтак, банківська квитанція може підтвердити передання позичальнику грошей, проте Верховний Суд України розділяє укладення договору позики та передання коштів.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки право вимоги (постанова ВС від 17.11.2021, №462/68/17).
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього з метою правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позикодавцем та боржником правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов (постанова ВС від 21.02.2018, №344/16307/15-ц).
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки (постанова ВС від 18.11.2021, №208/8913/15-ц).
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Тлумачення «інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми» відповість на питання, чи є таким документом квитанція про переказ коштів.
Верховний Суд у постановах від 30.01.2018, №303/5407/15-ц; 27.05.2019, №633/444/17 розглянув значення «інший документ …» та дійшов висновку, що за ст. 1047 ЦК України письмовий договір та розписка – єдиний доказ укладення договору позики.
Квитанція – не доказ виникнення між сторонами боргових зобов'язань (узгоджується з постановами ВС від 27.05.2019, №633/444/17; Львівського апеляційного суду від 23.12.2019, №461/4700/18).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 ЄКПЛ принципу справедливості розгляду справи судом (постанова ВП ВС від 03.07.2019, №342/180/17).
Відтак, квитанція про переказ коштів:
- не підтверджує укладення договору позики;
- доводить надання суми позики позичальнику після складення розписки чи договору позики, якщо містить вказівку на договір.
III. РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ
- «Боргова розписка як гарантія повернення боргу» – про форму та зміст розписки;
- «Помилка у борговій розписці: судова практика» – про правові наслідки помилки чи описки у борговій розписці;
- «Виправлення у борговій розписці: судова практика» – про суттєві та малозначні виправлення у розписці.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 81
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5294
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2480
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1943
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1007
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 976
