Позбавлення батьківських прав: теорія та судова практика

Підстави, порядок та наслідки позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише судом після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду по справі №409/1865/17-ц від 08.05.2019).

Обов'язковому доведенню підлягають наявність підстав для позбавлення батьківських прав. Навіть при наявності систематичного побиття дитини - без доказів суд залишить дитину в сім'ї.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі "Мамчур проти України" від 16.07.2015, заява № 10383/09).

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

І. ХТО МОЖЕ БУТИ ПОЗБАВЛЕНИЙ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Мати/батько або усиновлювач на рівній основі за єдиними підставами можуть бути позбавлені батьківських прав.

ІІ. ВІК ДИТИНИ ПРИ ПОЗБАВЛЕННІ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з вказаних нижче підстав.

ІІІ. ХТО МОЖЕ РОЗПОЧАТИ ПРОЦЕС ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ. ОБОВ'ЯЗКОВІ УЧАСНИКИ СПРАВИ.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому перебуває дитина, орган опіки та піклування, прокурор (при безпосередній загрозі життю дитині для негайного відібрання дитини з сім'ї), сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Баба, дід, сестра, брат, мачуха, вітчим також мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних осіб (внуків тощо) до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Орган опіки та піклування обов'язково бере участь у справі та надає висновок доцільності позбавлення батьківських прав, з яким суд може не погодитися у разі недостатньої обґрунтованості, супереченні інтересам дитини.

ІV. ПІДСТАВИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Законодавством визначено виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав.

Це має відношення і до випадків, коли формально вбачаються уявні ознаки неналежного виконання батьками своїх обов'язків по вихованню дітей (наприклад, здійснення дитиною правопорушення, яке не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з винною поведінкою батьків).

Для позбавлення батьківських прав достатньо однієї з вказаних нижче підстав. Якщо наявні декілька підстав, суд перевіряє та обґрунтовує кожну з них.

1. Батько/мати не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Мається на увазі поєднання двох підстав - факт залишення дитини в закладі охорони здоров'я і не виявлення протягом 6 місяців жодної уваги дитині.

Обов'язок батьків забрати дитину з закладу охорони здоров'я припиняється з досягненням дитиною повноліття, оскільки протягом свого життя дитина неодноразово може знаходитися у таких закладах.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Перебування дитини в закладі охорони здоров'я;

2) Відсутність наміру забрати дитину;

3) Недоцільність передання дитини на утримання батька/матері;

4) Невідвідування дитини в закладі охорони здоров'я;

5) Ненадання матеріальної допомоги дитині;

6) Не зайняття вихованням дитини;

7) Відсутність прояву щонайменшої батьківської турботи;

8) Відсутність спілкування з дитиною;

9) Ставлення батьків до дитини.

2. Батько/мати ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя (форми вираження цих дій наведено нижче).

Ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду по справі № 296/7848/16-ц від 25.04.2019).

При цьому, факт заперечення заявником (тобто Відповідачем) проти позову про позбавлення батьківських прав також може свідчити про інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, заява №31111/04).

Поняття ухилення є "оціночним" і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір'ю (батьком) від виконання батьківських обов'язків, так як ці обставини зумовлені не її (його) волею (постанова Верховного Суду по справі № 331/5427/17 від 24.04.2019).

Заборгованість з аліментів, факт ненадання відповідачем дозволу на виїзд дитини за кордон, спричинення тяжких тілесних ушкоджень колишній дружині не можуть бути самостійними підставами при позбавленні батьківських прав. Їх варто розглядати у поєднанні з іншими фактами.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, тобто факт відсутності піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:

- незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; 

- відсутність спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;

- відсутність бажання спілкування з дитиною;

- не надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; 

- несприяння засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; 

- невиявлення інтересу до внутрішнього світу дитини.

2) Ухилення від забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти:

- нестворення умов для отримання дитиною освіти.

3. Батько/мати жорстоко поводяться з дитиною.

Під жорстоким поводженням з дитиною розуміються будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.

Також жорстоке поводження може виявлятися у недопустимих методах виховання, приниженні людської гідності дитини.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Жорстоке поводження:

- фізичне насилля (побої, покарання);

- психічне насилля (сварки, образи, залякування, погрози, навіювання відчуття страху, позбавлення їжі, обмеження спілкування з друзями, приниженні людської гідності дитини);

- сексуальне насилля (враховуючи замах на статеву недоторканість);

- економічне насилля (позбавлення кишенькових грошей).

2) Застосування недопустимих методів виховання;

3) Факт, що дитина зазнаватиме жорстокого поводження, якщо її залишать під опікою батьків;

3) Факт, що сім'я батька/матері є особливо непридатною або явно неблагополучною для виховання дітей;

4) Факт зміни місця проживання дитини у зв'язку з систематичним невиконанням особами батьківських обов'язків;

5) Подальше проживання у сім'ї не забезпечить розвиток дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі;

6) Ставлення батьків до дитини.

Примітка. Суд не бере до уваги покази свідків, якщо вони дізналися про жорстоке поводження від самої дитини. Тому дитина, за можливості, повинна сама давати свідчення.

Доказами жорстокого поводження можуть бути фото-, відео-, аудіозаписи. Такі файли підлягають експертному дослідженню, але за відсутності коштів у дитини для замовлення експертизи суд може самостійно надати їм оцінку без проведення експертизи.

4. Батько/мати є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Здійснення батьками протиправних дій проти дитини при цьому необов'язкове, як і вина батьків щодо алкоголізму та наркоманії. Важливо те, що хронічний алкоголізм і наркоманія батьків створюють реальну загрозу для дитини, її фізичного, психічного і морального розвитку.

Хронічний алкоголізм та наркоманія підтверджується медичними висновками. Не зайвими є покази свідків (сусіди, рідні, дитина), які підтвердять факт алкоголізму та наркоманії батьків дитини.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Хронічний алкоголізм батьків;

2) Хронічна наркоманія батьків;

3) Яким чином незадовільність виховання дітей зумовлювала саме непоправна нездатність відповідачів забезпечувати належну опіку і піклування дітям.

5. Батько/мати вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Експлуатацію дитини (залучення чи примушування до жебракування, бродяжництва, заняття проституцією, непосильної праці, злочинної діяльності).

6. Батько/мати засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Йдеться про замах на вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, доведення до самогубства, побої, катування тощо. Проте потрібно враховувати наступні фактори:

1) Злочин є умисним (спричинення шкоди дитині через необережність не є підставою для позбавлення батьківських прав);

2) Вина встановлено обвинувальним вироком суду;

3) Злочинні дії вчинені саме щодо дитини.

Що необхідно довести (окремо або у сукупності):

1) Наявність обвинувального вироку суду за умисний злочин щодо дитини.

V. НАСЛІДКИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Батько/мати позбавляються прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею:

1) Втрата особистих немайнових прав щодо дитини (виховання, безперешкодне спілкування, визначення місця проживання, тощо);

2) Звільнення від обов'язку щодо виховання дитини;

3) Втрата права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) Заборона бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) Обмеження спілкування та контакту з дитиною (детальніше далі по тексту);

6) Позбавлення права на захист прав та інтересів дитини;

7) Позбавлення можливості одержати в майбутньому майнові права, пов'язані з батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

8) Втрата інших прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (аліменти, додаткові витрати на утримання).

Дитина не втрачає право користуватися квартирою (сервітут), яка перебуває у власності особи, позбавленої батьківських прав.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

VI. ВІДІБРАННЯ ДИТИНИ БЕЗ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

За відсутності підстав для позбавлення батьківських прав, у виняткових випадках, суд може при доведеності винної поведінки матері/батька з урахуванням обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав з попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. 

Ухвалюючи вищеописане рішення суд має право (але не зобов'язаний!) відібрати дитину у Відповідача і передати її другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування, за умов:

1) Якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання;

2) Коли мати/батько ухиляються від виховання дитини, жорстокого з нею поводяться, є хронічними алкоголіками або наркоманами, експлуатують дитину.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

VIІ. НЕГАЙНЕ ВІДІБРАННЯ ДИТИНИ.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

VIIІ. ПОНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

При поновленні батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити. Також, за достатньої обгрунтованості, суд може взяти до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

ІХ. ПОБАЧЕННЯ З ДИТИНОЮ МАТЕРІ/БАТЬКА, ЯКІ ПОЗБАВЛЕНІ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

Особам, позбавленим батьківських прав, надано право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Х. ПОРЯДОК ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

1. Докази - найважливіший аспект всього процесу. Перед зверненням до суду необхідно докласти максимум зусиль для збору доказів, які повинні стосуватися виключно підстав, на які позивач посилається для позбавлення батьківських прав.

2. Звернення до органу опіки та піклування з метою отримання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав. Вже на цій стадії потрібно мати позицію та необхідні докази наявності підстав для позбавлення батьківських прав.

3. Складання і подання позовної заяви. У позові викладаються підкріплені доказами фактичні обставини. Суд не візьме до уваги факт, не підкріплений доказами чи показаннями свідків. Також необхідно залучити як третю особу - орган опіки та піклування. Позов подається за зареєстрованим місцем проживання Відповідача.

4. Судовий розгляд. Варто розраховувати, як мінімум, на апеляційне оскарження рішення, оскільки через складність таких справ відбуваються порушення, які усуваються судами вищих інстанцій.

5. Отримання рішення, звернення до РАЦСу. Після набрання рішенням законної сили необхідно звернутися до РАЦСу із судовим рішенням для реєстрації факту позбавлення батьківських прав.