Завзяті шахраї

Історія із замахом на нардепа Геращенка стала в один ряд з багатьма нісенітницями, котрі тиражують українські органи влади та автоматично підхоплюють ЗМІ.

Усі розуміють, що влада всіма силами відволікає нашу увагу від реальних проблем. Але з початком нового року вона навіть не дбає про естетичну сторону цього процесу. Нам згодовують не просто примітивні страви, а якусь вживану жувальну гумку. У заклопотаних побутовими справами громадян це не викликає питань. Але тепер усім має стати зрозуміло, чому Україна програє інформаційні війни на всіх напрямках, а сучасний імідж нашої держави відверто лякає іноземців. Майстри примітивних сюжетів відверто не мають часу на вигадування пристойних інформаційних приводів – ніхто не вимагає професіоналізму, головне протриматися нагорі ще трошки. А там видно буде.

Історія із замахом на нардепа Геращенка стала в один ряд з багатьма нісенітницями, котрі тиражують українські органи влади та автоматично підхоплюють ЗМІ. На кого розрахований моторошний детектив про створення в Україні російськими спецслужбами терористичної боївки з асоціальних елементів? Нас переконують у тому, що українську поліцію довів до ручки своїми реформами особисто Путін і тепер він наймає місцевих злодюжок, щоб знищити такого важливого свідка, як Геращенко? Чи заслужив вже Геращенко своїми сенсаційними викриттями на звання Героя України? Скільки одкровень від цього знавця радянського кіномистецтва нас ще чекає попереду?

Справджуються сумні припущення, що в умовах тимчасової відсутності твердої американської руки, шахрайська влада не знає яким чином зобразити бурну активність. З цієї самої опери виринає і черговий «мовний» закон та інші «сенсації», імітації конкурсів на високі посади, «гучні» кримінальні справи – всі вони покликані перевести негативну суспільну енергію у пустопорожні балачки. На чому планується будувати економічне зростання не зрозуміло. Що далі робити зі збройним конфліктом на Сході не ясно. Краще, звичайно, подискутувати в вечірніх ефірах щодо мотивів масової еміграції з України та трендів нової американської політики.

Тим часом, новий товарний потяг з Китаю до Лондона спокійно оминув українську територію та проложив собі шлях територією держави-агресора, від якої наша влада вже котрий рік «саможертовно» рятує весь цивілізований світ. Жертвою в цій боротьбі виступають прості українські патріоти і мирне населення. Міжнародна спільнота їх проблемами теж не особливо переймається. Можливо, нам варто подбати про перспективи України? Такої, якою хочемо бачити її ми, а не шоумени від влади.