Про дієві засоби реінтеграції тимчасово втрачених територій

Реалізація планів повноцінної реінтеграції втрачених територій вимагає якісних змін моделі функціонування Української держави.

Втрата Криму і частини Донецької та Луганськоїобластей болить живою раною для українського суспільства.

Зараз можна довго обговорювати псевдо політичні інсинуаціїна тему того, чи варто було б в.о. Президента О.Турчинову свого часу летіти доКриму і що криється за «планами» влади «призначити» керівникамисамопроголошених республік відомих олігархів. Факт залишається фактом – ближчимчасом Україна не зможе відновити повноцінний контроль над згаданими територіямиі, головне, повернути прихильність більшості місцевого населення.

Як відомо, на референдумі 1 лютого 1991 рокублизько 55 відсотків кримчан виступили на підтримку незалежності України. Нажаль, злочинна бездіяльність влади і її тотальна неповага до інтересів власногонароду не змогли примножити число щирих прихильників української ідеї в Криму іна Сході України. І легше всього винити у цій трагічній ситуації виключно нашихросійських недоброзичливців.

Тому, реалізація планів повноцінної реінтеграціївтрачених територій вимагає, перш за все, якісних змін моделі функціонування Українськоїдержави. Переконані, що для цього нам треба подолати внутрішні негаразди тадосягти реальної перемоги над п’ятьома ключовими ворогами – війною, бідністю,корупцією, розбратом та хуторянством.

Українська громадамає об’єднатися задля подолання вище згаданих кричущих проблем, що заважаютьнашій країні вийти на шлях сталого розвитку.

Так, ми маємоневпинно зміцнювати нашу обороноздатність. І у цьому держава має щоденноспиратися на активність добровольців та громадських об’єднань.

Однак, головназапорука перемоги – зміна ставлення і світоглядних установок. І вона станеможливою лише тоді, коли наша держава укладе новий суспільний договір і людивідчують справжні зміни, побачать перспективу побудови на українській землізаможної країни рівних можливостей. Тільки за цих умов ми зможемо подолатинебезпечні відцентрові тенденції і говорити про реальні перспективи поверненнявтрачених територій.

Отже, працюємо наперспективу і не опускаємо руки у боротьбі з нашими головними ворогами!