Порушення прав засуджених при розгляді судами клопотань про УДЗ
В даній статті я звертаю увагу на неоднозначну судову практику при розгляді судами клопотань про умовно-дострокове звільнення. Така неоднозначність призводить, з одної сторони, до невідповідності вимогам КПК України, а з іншої – до порушення прав засуджени
В даній статті я звертаю увагу на неоднозначну судову практику при розгляді судами клопотань про умовно-дострокове звільнення. Така неоднозначність призводить, з одної сторони, до невідповідності вимогам КПК України, а з іншої – до порушення прав засуджених.
Так, при зверненні засуджених до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення, більшість судів у своїх ухвалах посилаються на ст. 154 КВК України, що взагалі є абсурдним, оскільки дана стаття регулює питання умовно-дострокового звільнення внаслідок подання органу або установи виконання покарань, а не розгляд клопотання засудженого, вирішення питання якого передбачено ст. 539 КПК України.
Так, суддя Малиновського районного суду м. Одеси, залишила без розгляду клопотання засудженої, оскільки засудженій вже було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, та після цього ще не пройшов час, визначений ч. 7 ст. 154 КВК України на звернення з повторним поданням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65321344.
І тут виникає нове питання: чи законодавцем передбачена у КПК України можливість залишення без розгляду клопотань про умовно-дострокове звільнення? У КПК не передбачено прийняття такого процесуального рішення як ухвала про залишення клопотання без розгляду, проте суди приймають таке рішення ніби-то з метою недопущення обмеження прав засудженого.
Однак, з таким висновком погодитися не можна, оскільки ч. 6 ст. 539 КПК України передбачає саме розгляд клопотання. Таким чином, у випадку звернення особи з клопотанням про умовно-дострокове звільнення раніше встановленого строку в силу своєї необізнаності та з урахуванням ч. 1 ст. 26 КПК України, відповідатиме вимогам закону вирішення цього питання шляхом відмови судом у розгляді клопотання засудженого.
Маю на практиці приклад, коли неправильне застосування ст. 539 КПК України призвело до порушення прав засудженого при відмові судом у задоволенні його клопотання.
У квітні 2017 року засуджений звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення. Суд прийняв до провадження його клопотання та розглянув по суті. Ухвалою від 06 квітня 2017 року йому відмовлено в задоволенні заяви у зв’язку з тим, що з матеріалів особової справи не вбачається підстав для задоволення. Крім того, суддею було зазначено, що 27.10.2016 року суд уже розглядав аналогічне клопотання про умовно-дострокове звільнення та послався на ч. 7 ст. 154 КВК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України у випадку набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
Зазначена норма встановлює обов’язок суду розглядати відповідні клопотання не раніше, ніж через рік з дня набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання.
Таким чином, всупереч ч. 6 ст. 539 КПК України суддя розглянула повторне клопотання про умовно-дострокове звільнення раніше встановленого законом строку. При цьому однією з підстав відмови в задоволенні клопотання було те, що аналогічне клопотання розглядалося 27.10.2016 року, тобто станом на 06.04.2017 року річний строк, встановлений законом для повторного розгляду клопотання, не сплив.
Як вбачається з ч. 6 ст. 539 КПК України суд мав право розглядати повторне клопотання після 27.10.2017 року, а оскільки суддею було розглянуто клопотання у квітні 2017 року, то у випадку повторного звернення засудженого, у суду відсутні підстави для задоволення його клопотання, оскільки передбачений законом річний строк ще не минув, і повторний розгляд його клопотання по суті можливий тільки після 06 квітня 2018 року. Строк покарання спливає у червні 2018 року.
Враховуючи, що апеляційні суди необгрунтовано залишають ухвали без змін, а ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних прав відмовляє у відкритті провадження на касаційну скаргу з такої категорії справ, мотивуючи тим, що рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду скарги на ухвалу, якою вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, не підлягає касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачене у ст. 539 КПК України, а тому такі особи можуть розряховувати тільки на справедливу сатисфакцію у Європейському суді з прав людини……Однак, час грає проти них.
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 870
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 698
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 129
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 85
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 207452
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 63647
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6691
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 5132
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 2905
