Медіація як альтернатива судовому процесу

Існує стереотип: сторони які намагаються між собою вирішити спір в кінцевому підсумку опиняться в залі суду, але чи справді це так?

Завантаження судової системи різними категоріями справ призводить до того, що суди «не встигають» належним чином розглядати судові справи та приймати об’єктивні та обґрунтовані рішення. Тривалість строків розгляду справи розтягується на довгі роки.

На додачу до цього, факт отримання такого довгоочікуваного рішення не є гарантією його належного виконання. Для всіх не секрет, що виконання судових рішень, незважаючи на низку змін процедури та створення інституту приватних виконавців, продовжує залишатися проблемним етапом судового провадження.

Поширення хвороби COVID-19 та запровадження карантину не лише в Україні, а й у світі внесли корективи до світового порядку, як наслідок зниження розвитку світової економіки, призупинення діяльності підприємств та ріст безробіття. 

Зважаючи на такі життєві обставини сьогодні як ніколи актуальним постає питання вирішення спорів, що виникають між сторонами в позасудовому порядку.

Альтернативи традиційним судовим процесам існують вже багато років, серед яких все більшої актуальності для врегулювання конфліктів набуває медіація. 

Що таке медіація?

Медіація – це самостійний, неформалізований, добровільний, позасудовий спосіб врегулювання спору шляхом переговорів за участі нейтрального одного або декількох медіаторів з метою досягнення сторонами взаємоприйнятного рішення про врегулювання спору.

Термін «медіація» досить часто плутають із терміном «арбітраж». Однак, відмінність між медіацією та арбітражем прослідковується в характері повноважень особи, що сприяє врегулювати спір. Так, арбітр, як і суддя на відміну від медіатора, самостійно приймає рішення, яке є обов’язковим до виконання для обох сторін. І тому, завжди є сторона яка виграла справу і сторона, яка її програла.

На відміну від судового розгляду та арбітражу, медіація покликана не лише забезпечити врегулювання спору, але й примирити сторони, усунути причини їхнього спору та зменшити ризик виникнення останніх в майбутньому. Перевага медіації полягає в тому, що замість рішення ззовні, сторони спору знаходять власне взаємовигідне рішення.

Основною метою медіації насамперед є налагодження діалогу між сторонами та допомога врегулювати спір таким чином, щоб максимально врахувати інтереси кожної конфліктуючої сторони.

Медіація не передбачає чітко встановлених процедурних рамок її застосування, а більш вільна атмосфера її проведення сприяє сторонам спору співпрацювати та дійти до взаємоприйнятного компромісу.

Підтвердження цьому – Директива № 2008/52/ЄС Європейського парламенту і Ради про деякі аспекти посередництва (медіації) в цивільних та комерційних справах від «21» травня 2008 року, яка передбачає, що медіація може забезпечити економічно вигідніше та швидше позасудове вирішення цивільних та комерційних спорів завдяки процесам, що адаптовані до потреб сторін. 

Що очікувати при зверненні до медіації?

Економія часу: Врегулювання спору шляхом медіації є гнучким процесом та не обмежується процедурними рамками, які властиві судовому розгляду. Судовий розгляд – це завжди ініціатива однієї із сторін, в той час коли звернення до медіації є добровільною згодою обох сторін. А отже, такі сторони є зацікавленими у врегулюванні спору в максимально стислі строки. Саме тому медіація, на противагу судовому розгляду, проходить значно швидше та зазвичай завершується протягом одного дня, рідше –  кількох тижнів. Тривалість медіації залежить також від ряду інших факторів, зокрема обсягу конфлікту, складності правових позицій сторін, кількості учасників, готовності сторін поступатися та йти на діалог, компетенції медіатора.

Крім того, важливою перевагою для сторін в медіації є раціональне розпорядження особистим часом. Так адже, на відміну від судового процесу, який проводиться в чітко визначені дні, в медіації – сторони самі визначають час зустрічей.

Гнучкий процес: Типова медіація проводиться на двох рівнях – спільних та індивідуальних зустрічах (бесідах), при цьому їх порядок, тривалість та кількість залежить від характеру спору, бажання й націленості сторін врегулювати конфлікт та компетенції медіатора.

Однією з особливостей медіації, є можливість забезпечити безпосередню комунікацію сторін. Так, на противагу судовому розгляду, де сторону представляє адвокат, в медіації – безпосередньо сторона бере активну участь у процесі та має можливість висловити свої думки, інтереси та позиції. Доволі часто спільні бесіди це єдина можливість для сторін зустрітися та обговорити проблемні питання безпосередньо. Мета спільних зустрічей – оцінити стан справ, виявити та/або звузити коло проблемних питань, допомогти сторонам краще зрозуміти одна одну, налагодити обмін інформацією та досягти компромісу, який задовольнить інтереси кожної сторони.

Індивідуальні бесіди між медіатором та кожною стороною є важливим етапом медіації, оскільки, доволі часто в ході спільних бесід одна сторона неохоче розкриває інформацію в присутності іншої, проте готова поділитися такою інформацією з медіатором конфіденційно. Індивідуальні бесіди сприяють відвертому спілкуванню сторони з медіатором, допомагають медіатору повною мірою зрозуміти точку зору сторони, надають можливість медіатору говорити позитивні речі про іншу сторону, не перебільшуючи її значення та  надати допомогу стороні краще зрозуміти ситуацію та реалістично оцінити свої ризики.

Конфіденційність процесу: На відміну від судового процесу, де будь-яка особа може бути присутньою в процесі розгляду справи в суді, а з кожним рішенням суду можна ознайомитися у відкритих джерелах на офіційних сайтах, процес медіації є конфіденційним. Інформація, яка розкривається сторонами медіатору під час проведення спільних та особливо індивідуальних бесід є конфіденційною. На початку медіації медіатор та всі сторони підписують договір про проведення медіації, який серед іншого включає суворі положення конфіденційності. Отже, все що відбувається в процесі медіації, є інформацією з обмеженим доступом, а  медіатор та сторони не мають права розголошувати таку інформацію без згоди на це всіх сторін.

Заощадження коштів: Врегулювання спору шляхом судового розгляду є недешевим «задоволенням», оскільки здавалося б при відносно нескладному судовому процесі сторонам доводиться сплачувати витрати на правничу допомогу, судові збори, витрати експертів тощо. А у випадку складного судового процесу ці витрати збільшуються в геометричній прогресії. Медіація є найменш витратним способом врегулювання спору, навіть коли в процесі медіації беруть участь адвокати сторін, оскільки процес медіації триває значно менше часу, в порівнянні з іншими способами вирішення конфліктів. 

Медіація чи судовий розгляд?

Врегулювання спору у суді може бути витратним, тривалим, трудомістким та емоційно виснажливим процесом. Крім того, розгляд справи в суді ніколи не гарантує сприятливий результат для обох сторін, навіть за найкращих обставин і при найкращому юридичному представництві.

Натомість, медіація пропонує сторонам врегулювання спорів із найменшими ризиками та витратами.

Обирати вам в якому напрямку рухатися.