В цій статті буде порушена важлива тема, пов'язана з відповідальністю підприємців перед контролюючим органом, які порушують вимоги екологічного законодавства.
Порушення чинного екологічного законодавства найчастіше карається штрафами, а в деяких випадках може загрожувати винним кримінальною відповідальністю. Якщо скоєно екологічний злочин, що завдав непоправної шкоди навколишньому середовищу або якщо спричинило за собою шкоду здоров'ю людей, винний понесе кримінальну відповідальність. Порушення екологічного законодавства, виявлені на підприємстві в ході перевірки наглядового органу, передбачає адміністративне покарання, у вигляді штрафів різного розміру.
Відносини у сфері охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів в першу чергу врегульовано цілою низкою нормативно-правових актів, серед яких Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд України», а також Водний, Земельний та Лісовий кодекси і Кодекс про надра.
Кожен з цих документів регулює ту чи іншу сферу екологічних правовідносин і встановлює певні правила для кожного підприємця, що є обов’язковими для виконання усіма учасниками таких правовідносин. І цілком логічно, що якщо існують певні правила, то існують і норми, які встановлюють відповідальність за їх порушення.
Ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Особливості кримінальної відповідальності
У розділі VIII Кримінального кодексу України передбачено основи кримінальної відповідальності за екологічні порушення, в якому вказано основні моменти боротьби зі злочинами проти довкілля, наведено найбільш небезпечні кримінальні правопорушення у галузі екологічної безпеки. Насамперед, відповідні кримінальні приписи відповідно до порушень законодавства у сфері екологічної безпеки закріплені у ст. 253, 236-238 КК України.
Так, ст. 236 КК України «Порушення правил екологічної безпеки» характеризується діянням у вигляді порушення порядку проведення екологічної експертизи і правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації або ліквідації підприємства, споруди, пересувних засобів та інших об'єктів.
Актуальною в контексті правового регулювання екологічної безпеки в Україні є ст. 237 КК «Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення», яка з об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням таких діянь: 1) ухилення від проведення дезактиваційних чи інших відновлюваних заходів; 2) неналежне проведення дезактиваційних чи інших відновлюваних заходів.
Особливості адміністративної відповідальності
Найбільш поширеною вид відповідальності є адміністративна відповідальність за порушення законодавства, які спрямовані проти екологічної безпеки, що передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Перелік екологічних адміністративних правопорушень щодо екологічної безпеки міститься в розділі 7 КУпАП «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини».
Так, адміністративні порушення в екологічній безпеці поділяють на декілька груп:
1) правопорушення, що стосуються права власності на природні ресурси (ст. 47-51 КУпАП);
2) земельні правопорушення (ст. ст. 52-56, 188-5 КУпАП);
3) надрові правопорушення (ст. 57-58 КУпАП);
4) водні правопорушення (ст. ст.48, 59-62 КУпАП);
5) правопорушення у галузі геології та використання надр (ст.ст. 59-61 КУпАП);
9) правопорушення в галузі охорони праці та здоров'я населення (ст. 41, 42, 46, 95, 188 КУпАП).
Особливості цивільно-правової відповідальності
Застосування цивільного відповідальності за порушення екологічного законодавства та здійснення екологічної безпеки зазначені у ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі.
Важливо також враховувати, що застосування заходів до притягнення порушника до будь якого виду відповідальності закріпленого статтею 68 не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації.
З метою запобігання порушень природоохоронного законодавства, прагніть зустрічати перевіряючих Держекоінспекції з наявною стратегією захисту свого підприємства.
Сподіваюсь, що дана інформація стане вам у нагоді та збереже ваші кошти. Хай щастить!
