Створення бізнесу - крок серйозний і деколи непростий з психологічної точки зору. Потрібен не тільки стартовий капітал, інвестор, знання або диплом МВА. Іноді потрібні натхнення і стимул. Однак мова в цій статті піде не про це.
Одне з першочергових питань для кожного суб’єкта господарювання, який планує розпочати діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та/або послуг:
чи зобов’язаний він використовувати для розрахунків у такій діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО)?
Багатьом цього не уникнути
Їх перелік останнім часом зростає, оскільки законодавці не втомлюються підганяти під категорію РРО-«зобов’язаних» усе нових і нових суб’єктів підприємництва. Ось і з 01.01.2017 р. до списку тих, хто повинен застосовувати РРО, додалися новачки.
Кого ж закон на сьогодні зобов’язує обзавестися РРО, а кого ця доля поки що оминула? Про це ви дізнаєтеся прямо зараз.
Розпочнемо з тих, кому пощастило менше всього, тобто з тих, кого законодавець зобов’язує використовувати РРО.
1. Будь-які підприємства торгівлі та сфери послуг, що працюють на загальній системі оподаткування і приймають платежі готівкою або платіжними картами
Супермаркети, магазини, кафе і підприємства сфери обслуговування в формі ТОВ, АТ та ін.
2. Фізособи-підприємці (рос. ФЛП), що працюють на єдиному податку (2-а і 3-я група), якщо їх річний оборот понад 1 млн. грн.
Магазини, інтернет-магазини, торгові точки, тощо, а також сфера послуг і громадського харчування.
3. Підприємства та ФОП (рос. ФЛП), які торгують підакцизними товарами (в т.ч. спиртними напоями, в число яких входить й пиво), незалежно від обороту. РРО необхідний в т.ч. для оформлення ліцензії.
Торгові точки, бари, ресторани з продажем пива, інших спиртних напоїв, сигарет та ін.
4. Будь-які підприємства та ФОП, які торгують "технічно складними побутовими товарами", а також "лікарськими засобами та товарами медичного призначення", незалежно від обороту і організаційної форми
Інтернет-магазини, магазини і торгові точки з продажу техніки, електроніки, в т.ч. на ринках та ін.
5. Підприємства сфери послуг
Медичні центри, стоматології, спортзали, хімчистки, салони краси, SPA та ін.
6. Поштово-логістичні оператори, кур'єрські служби та ін., якщо вони приймають оплати готівкою і платіжною карткою, а також якщо приймають гроші для подальшої передачі продавцю (післяплатою).
Поштові оператори, кур'єрські служби, служби доставки інтернет-магазинів.
7. ПТКС - Термінали поповнення рахунку, вендингові автомати, водомати та інші програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які приймають готівкові оплати (крім банківських терміналів).
8. Пункти обміну валют, АЗС тощо.
9. З 1.01.2019 аптеки, оптики та медичні магазини, що торгують ліками та товарами медичного призначення, в т.ч. у формі ФОП, повинні використовувати РРО незалежно від доходу та форми.
Виключення із правил, хто має право не використовувати РРО у 2019 р.?
Дозволяється не застосовувати РРО наступним категоріям:
1. Фізособи підприємці (ФОП) - платники єдиного податку 1-ї групи; а також 2-ї і 3-ї груп, доки їх річний оборот не перевищує 1 млн. грн.. і вони не торгують "технічно складними побутовими товарами" та підакцизними товарами.
2. Підприємства, які ведуть розрахунки виключно в безготівковій формі (виписка рахунку з оплатою через банк на розрахунковий рахунок підприємства).
3. Банківські установи при банківських операціях (оскільки їх операції вже контролюються НБУ іншим способом).
4. При продажу продукції власного виробництва (крім підприємств торгівлі і громадського харчування) - за умови, що продаж проводиться через касу підприємства (організації, установи) з оформленням касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. При торгівлі на ринках (крім продажу "технічно складних побутових товарів").
5. При продажу проїзних квитків із заздалегідь надрукованою вартістю та серією.
6. При продажу квитків на культурно-спортивні та розважальні заходи тощо.
7. При виїзній торгівлі на ярмарках, ринках тощо. (крім стаціонарних торгових точок).
8. При продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах ВНЗ, військових частин та ін.
9. При наданні побутових та медичних послуг на дому.
10. У деяких інших випадках згідно Постанови КМУ № 1336.
За що штрафує держава в разі порушення РРО?
І на останок потрібно нагадати мабуть, одну з найболючіших тем для українських підприємців, проблему відповідальності в разі порушення чинного законодавства України, який регулює відносини в сфері РРО.
Правила використання реєстраторів розрахункових операцій з метою фіксації розрахунків з покупцями в разі проведення оплати : готівкою ,платіжними картками , платіжними жетонами та норми з регулювання обігу готівки визначені Законом України
Зокрема, передбачена відповідальність за порушення при проведенні розрахункових операцій без використання РРО або розрахункових книжок штраф у розмірі 1 гривня за вчинене порушення вперше,за кожне наступне вчинене порушення -100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів(послуг).
У разі якщо контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО застосовується 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за кожний випадок).
За несвоєчасне подання (неподання) звітності з РРО до органу ДФС за місцем реєстрації РРО штраф складає 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за кожний випадок).
За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки встановлено штраф у п’ятикратному розмірі суми готівки, не оприбуткованої в касі .
За реалізацію товарів, не облікованих за місцем реалізації та зберігання у встановленому порядку, застосовується штраф у розмірі їх подвійної вартості, за цінами реалізації, але не менше 170 гривень.
Якщо не дотримано ліміт каси, то підприємству загрожує штраф у подвійному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день
Варто врахувати,що окрім суб’єктів господарювання, на який РРО зареєстровано, адмінвідповідальність за порушення порядку проведення розрахунків через РРО несуть також посадові особи та працівники торгівлі, сфери послуг і громадського харчування. Так, особи, які здійснюють розрахунки через пристрій, можуть бути оштрафовані на суму від 34 до 85 гривень, посадові особи — від 85 до 170 гривень
Якщо порушення повторюється впродовж року, штраф для тих, хто здійснює розрахункові операції, складе від 85 до 170 гривень, для посадових осіб — від 170 до 340 гривень.
