Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес
Польща – ключовий напрямок інвестицій для українського бізнесу з виходом на ринки ЄС.
З початком війни в Україні Польща стала не лише безпечним місцем для роботи українських компаній, а й привабливим місцем для інвестицій. В умовах руйнування інфраструктури, збоїв у ланцюгах постачання та динамічної економічної ситуації багато підприємців з України вирішили інвестувати принаймні частину свого капіталу в Польщу, яка, окрім очевидної переваги територіальної та культурно-мовної близькості, має відносно великий ринок, стабільність, добре розвинену інфраструктуру. Все це в майбутньому також забезпечує можливість подальшої експансії на ринки Європейського Союзу.
Наразі найбільший інтерес українського бізнесу зосереджений у таких секторах, як логістика та транспорт, будівництво, IT та технології, послуги та сектори, пов’язані з виробництвом продуктів харчування.
Крім того, велика кількість українських громадян у Польщі вплинула на розвиток сектору роздрібної торгівлі та електронної комерції, оскільки компанії бачать потенціал у наданні продуктів та послуг, адаптованих до потреб української громади в Польщі. Тому створюються нові магазини, як стаціонарні, так і онлайн, які пропонують українську продукцію, що допомагає задовольнити потреби цієї групи споживачів. Таку ж тенденцію ми могли спостерігати, наприклад, у Великій Британії, під час економічної міграції поляків, після вступу Польщі до Європейського Союзу та відкриття кордонів для заробітчан.
Як я вже зазначала, найбільший інтерес викликає сфера нерухомості та будівництва. Стрімке зростання кількості українських громадян у Польщі збільшило попит на квартири та комерційні приміщення. Деякі девелоперські та будівельні компанії з України, спостерігаючи цю тенденцію, вирішують реалізовувати нові проекти будівництва, як житлового, так і комерційного призначення. Ці інвестиції не тільки допомагають задовольнити зростаючий попит на нерухомість, але й сприяють економічному зростанню Польщі. Варто зазначити, що окрім інвестицій, у будівельному секторі працює найбільша кількість невеликих одноосібних компаній, зареєстрованих громадянами України (ФОП), які зазвичай спеціалізуються на ремонтно-оздоблювальних роботах.
У свою чергу, геополітичні зміни та руйнування ключових транспортних шляхів в Україні призвели до того, що Польща – завдяки своєму стратегічному розташуванню та добре розвиненій дорожній та залізничній інфраструктурі – стала основним логістичним центром експорту та імпорту товарів для багатьох українських компаній. Водночас українські інвестиції в польські логістичні центри відіграють все більшу роль у регіональному розвитку, особливо через інтенсивну торгівлю та необхідність альтернативних транспортних шляхів після блокади портів на Чорному морі. Важливим учасником цього процесу є група Метінвест, яка з початку війни інвестувала у розвиток логістичних центрів у Польщі, створюючи таким чином стабільний ланцюжок постачання української сировини для виробництва сталі в Європу.
Крім того, Українська державна залізниця «Укрзалізниця» створила спільне підприємство для збільшення експорту вантажів з України на захід через польсько-український кордон. Ця співпраця передбачає організаційні та технічні рішення, що вкрай важливо в умовах блокади українських морських портів. Таким чином, українські інвестиції в логістичні центри в Польщі відображають ширшу тенденцію економічної співпраці між двома країнами, яка також включає металургійну, залізничну та транспортну галузі, допомагаючи Україні знайти альтернативні шляхи експорту до Європи та світових ринків.
Виробничий сектор, особливо пов'язаний з легкою та харчовою промисловістю, є ще однією галуззю економіки, в яку українські компанії все більше готові інвестувати. Польські заводи пропонують стабільні умови для виробництва, а доступ до ринків ЄС означає, що цю продукцію можна легко експортувати. Багато українських підприємців переносять свої виробничі підприємства до Польщі, щоб уникнути ризиків, пов’язаних з війною, водночас отримати переваги від більш передбачуваного регуляторного середовища та нижчих витрат на логістику.
Протягом багатьох років Польща була визнана одним із найважливіших ІТ-центрів Європи з розвиненою інфраструктурою та широким колом кваліфікованих спеціалістів. Для українських технологічних компаній Польща стала природним місцем для переїзду та розвитку, особливо після початку війни. У Польщі є не лише філії відомих українських IT-компаній, а й стартапи, які шукають стабільне середовище для ведення бізнесу. Пропонуючи підтримку у сфері цифровізації, електронної комерції, кібербезпеки та штучного інтелекту, українські компанії доповнюють польський ринок, впроваджуючи нові ідеї та інновації.
Інвестиції українського бізнесу в Польщу мають велике значення для обох країн. Завдяки їм створюються нові робочі місця на польському ринку, що в свою чергу однозначно стимулює економічне зростання, а українські компанії знаходять стабільність у Польщі та вихід на нові ринки та набувають досвіду ведення бізнесу в країні Європейського Союзу.
У довгостроковій перспективі, я думаю, можна очікувати подальшого зростання інтересу до Польщі як місця для розвитку бізнесу, особливо в контексті запланованої реконструкції України.
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 239
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 159
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 95
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 3000
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2444
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1491
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1428
-
Голоси з пекла: чому навіть Стрєлков пророкує Кремлю долю Мілошевича
Думка 1349
