Усім набридла ця матрьошка?
Переможці рашизму приречені побудувати гідну, вільну від корупції і відкриту для інвестицій державу.
Місцевий інвестиційний ландшафт довго бентежив західних інвесторів. Сьогодні американці та європейці плекають надії (сподіваюсь, не ілюзії), що позбудуться своїх сум’ять, тільки-но буремна Україна стане частиною ЄС.
Як на мене, першопричиною всеохопної бентеги був менталітет. У глухий кут заганяли індивідуальна ментальна інфантильність мас та тодішня чудернацька філософія функціонування держави, її політики, економіки, культури, включаючи підприємництво. Оця пострадянська розібраність, добре знана у багатьох республіках колишнього СРСР, дозволила спорудити олігархічно-какістократичну управлінську піраміду, що притисла пагони народної перспективи.
Україна була країною, де “чорні лебеді” (Нассім Талеб) пурхали зграями, а спосіб функціонування державних органів сильно нагадував іноземним інвесторам "Замок" Кафки. Брак чітких регламентацій комусь сприяв, решту деморалізував, адже не секрет, що відсутність правил зазвичай призводить до хаосу та множить ризик невдачі.
Так, підприємець може адаптуватися до будь-яких обставин, тому західні компанії, попри все, були присутніми в Україні, але це коштувало їм надто багато часу та грошей. Нестабільність і непередбачуваність у бізнесі — надто важкий якір.
Цей пострадянський український шпагат міг тривати довго, оскільки така "господарська матрьошка" заряджалася тут значними російськими грішми. Практично з кожної вагомої галузі економіки визирала кремлівська мармиза. Дурні московські капітали плекали тут специфічні запахи та клімат. У цій токсичній атмосфері гинула будь-яка здорова ініціатива.
Частково це змінилося, коли під час Майдану в 2014 році українці голосно сказали "Ні!". Тоді, можливо, ще не повністю свідомо, український народ вирішив, що він виборсався з тенет пострадянського менталітету. За це "Ні!" Україна заплатила велику ціну — втратою контролю над важливим економічним промисловим районом Донбасу в Донецькій та Луганській областях, а також російщенням Криму. Попри негатив, це дало Києву час розпочати багато ключових процесів внутрішньої трансформації. Перша масова хвиля трудової міграції дозволила українцям побачити переваги ЄС. Українці отримали шанс і право, хоч і повільно, йти своїм власним шляхом.
Війна з Росією модернізує та консолідує українське суспільство, яке остаточно рве застарілі радянські шаблони. Україна свідомо прагне бути частиною Європи і планує майбутній успіх. Але московська ментальна твань, кремлівські матрьошки ще довго тягнутимуть українців на дно, ще довго розбиратимуть на молекули, якщо переможці рашизму не побудують гідну, вільну від корупції і відкриту для інвестицій державу.
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 239
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 159
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 95
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 3000
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2444
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1491
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1428
-
Голоси з пекла: чому навіть Стрєлков пророкує Кремлю долю Мілошевича
Думка 1349
