Останній візит Байдена в Україну

Нічого, крім усмішки, не викликають різноманітні конспірологічні припущення про цілі візиту Байдена, поширені в українському дискурсі.

Сьогоднішній візит Джо Байдена до Києва справляє двоякевраження. З одного боку, американський віце-президент зробив останній наголосна послідовній підтримці України адміністрацією Барака Обами. З іншої сторони,незважаючи на переломний час в історії незалежної України, сам Обама за двастроки свого президентства так жодного разу й не спромігся відвідати Україну. Те,що цього не сталося, зайвий раз підтверджує амбівалентність у зовнішнійполітиці Сполучених Штатів: Київ ніби й став точкою геополітичного напруження іцентром протистояння між Москвою і Вашингтоном, але водночас не удостоївсятвердого символічного жесту від американського лідера і лише зайвий раз показавйого нерішучість з приводу того, що краще: не гнівати Кремль чи всіма способамидотримуватися жорстокої антиросійської поведінки.

Нічого, крім усмішки, не викликають різноманітніконспірологічні припущення про цілі візиту Байдена, поширені в українськомудискурсі. Гадаю, помилково приписувати цій події якесь надважливе прихованезначення. Місія Байдена, швидше за все, суто історична і символічна, покликанапродемонструвати політичну послідовність ще чинної команди Білого дому. Але небільше того. Вже за чотири дні до влади прийде нова адміністрація з новимипоглядами і стратегіями щодо Росії та України. Адміністрація, котра не будевиражати стурбованість чи схвильованість подіями, а просто укладатиме вигіднідля себе угоди, не рахуючись з національними інтересами слабких держав. Томуприїзд Джо Байдена також засвідчує для України зміну глобальної кон’юнктури,перехід від правлячої команди, якій так і не вдалося впоратися з агресієюРосії, до команди, яка шукатиме вигоди у відносинах з Москвою. Для нашої країнице мав би бути важливий сигнал до того, що настав час змінювати звичні для наспідходи в поведінці як з ворогами, так і з союзниками.