Дестабілізація суспільства - головний мотив убивць Шеремета
Мета, яку переслідували вбивці Павла Шеремета, - дестабілізація ситуації в країні. Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості.
20 липня 2016 року стало ще одним чорним днем для української демократії – внаслідок зухвалого замаху було вбито журналіста Павла Шеремета. Ця подія сколихнула суспільство та викликала ряд суперечливих почуттів: від подиву до страху. За своєю природою даний акт є дикунством, яке не може мати місця в сучасній демократичній державі. Тому його ініціатори повинні бути знайдені та покарані відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на зухвалість вбивства та те, що було обрано публічну людину, слід з’ясувати наміри тих, хто за цим стоїть. Варто звернути увагу на факт того, що Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху, який стався вранці на вулиці, тобто відбувся на очах інших людей. Таким чином, можна говорити про те, що злочинці прагнули отримати миттєвий ефект, а саме: швидко створити та «розкрутити» інформаційний привід. Фактично, як ми побачили, це було здійснено. Далі слід зазначити, що це вбивство має політичні мотиви, але зовсім не стосується журналістської діяльності жертви. Павла Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості. Взагалі, дану подію варто розцінювати як терористичний акт, оскільки в такий спосіб було кинуто виклик не лише чинній владі, а й всьому суспільству.
Метою даної події є дестабілізація політичної ситуації в Україні. Це пояснюється тим, що фактично цим вбивством злочинці здійснили спробу провести аналогію із загибеллю Георгія Гонгадзе. Також, особливо на фоні терористичних актів у США та Франції, можна припустити, що в такий спосіб мали місце намагання дискредитувати діяльність українських правоохоронних органів та спецслужб, які, мовляв, не можуть забезпечити безпеку громадян. Але найголовнішим є те, що даним актом злочинці прагнуть здійснити тиск на соціум та зазіхнути на одне з найважливіших прав людини – свободу слова. Питання лише полягає в тому, чи піддадуться українці такій зухвалій психологічній атаці й зневіряться в існуючих цінностях та соціальних нормах.
Тому завданням уряду та, перш за все, правоохоронних органів і спецслужб є не лише знайдення та покарання винних у цьому зухвалому вбивстві, а й вживання запобіжних заходів для того, щоб такі діяння не стали звичайним явищем у політичній практиці сучасної України. Слід упередити будь-які спроби чинити тиск на владу та залякувати українських громадян. Кожен повинен знати, що він вільно може висловлювати та відстоювати свої погляди, а також бути впевненим у власній безпеці. Суспільство, як єдиний організм, починає існувати лише за умов взаємної довіри кожного його члена. Демократія ж народжується та міцнішає в атмосфері партнерства соціуму та влади, яка є продовженням першого.
Отже, ми повинні не допустити нових вбивств та подальших спроб дестабілізації політичної ситуації в Україні задля забезпечення існування морально здорового суспільства та подальшого закріплення демократичних свобод у нашій державі.
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект Євген Магда 10:44
- Контакт-центри майбутнього: баланс між ШІ, сервісом і довірою клієнтів Аліна Первушина 10:04
- Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності Ростислав Никітенко 09:26
- Фандрайзинг для стартапів: 6 кроків, щоб залучити інвесторів та донорів на ранніх етапах Олександра Смілянець 07:21
- Популізм із присмаком передвиборчого відчаю Дана Ярова вчора о 23:51
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад вчора о 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова 01.11.2025 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 631
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 367
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 263
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 135
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 84
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 86047
-
Київ оголосив новий тендер на 1 млрд грн: ремонтуватимуть розв'язку на "Чернігівській"
Бізнес 8896
-
Рекордний квартал Apple: сервісний напрямок зростає найшвидше, ніж будь-коли у 2025
Життя 3795
-
Ходьба 6-6-6: як wellness-тренд спалює жир, зміцнює серце і м’язи – і за що його обожнює TikTok
Життя 2487
-
Тиша, вино і вініл. LIGA.net ділиться досвідом перезавантаження у замку
Життя 2194
