5 кроків до cashless України

Українська економіка потребує підтримки. Один з кроків — зменшення готівкової маси для запуску внутрішнього реінвестування в економіку. Давайте розберемо як виглядає найпростіша інвестиція в 5 кроків.

Війна має багато негативних проявів: втрата життів, ресурсів та збільшення видатків держави, бізнесу та громадян, через постійне виникнення незапланованих надзвичайних ситуацій. Закономірним є й зниження ділової активності на території України та інфляція.

За даними НБУ станом на 08.08.2022, споживча інфляція становить 21,5% річних. Необхідно зазначити, що інфляційні процеси в Україні почались ще до війни, однак 24 лютого 2022 року став каталізатором пришвидшення. Це також корелюється з прогнозами та показниками Національного банку України. Також сам Національний банк України прогнозує, що в 4 кварталі 2022 року ріст інфляції досягне 31%. Звичайно це повʼязується з продовженням широкомасштабного вторгнення росії однак дані показники також повʼязані з внутрішніми проблемами, що виникли (або правильніше зазначити не були вирішені) до 24 лютого. Однак, ми маємо і позитивні новини. А саме, індекс фінансового стресу на сьогодні нижчий (0,8004) ніж був у період Світової кризи 2008 року, а точніше 03.03.2009 року (1), а також нижчий за той що був на стадії розвʼязання росією війни у 2014 році (0,904). Це означає, що в держави ще є період можливостей стабілізації процесів з максимально низьким, за таких умов, рівнем втрат капіталу населення.

Закінчити війну вже завтра ми не можемо, а тому держава має підтримувати економіку, послідовно та довгостроково, запроваджуючи у довгострокові реформ для різних сфер. Однією з таких реформ має стати реформа у сфері розрахунків. Зменшення готівкової маси та збільшення безготівки запускає ряд простих інвестицій в банківську систему, в електронну комерцію, а також зменшує обʼєми тіньової економіки, що збільшить надходження до бюджету і зменшить видатки на адміністрування бізнесу.

Як це працює?

Збільшення частки безготівкових розрахунків є одним з, але не першочерговим фактором, який впливає на такі параметри, як:

1) рівень інфляції;

2) стабільність національної валюти (девальвація);

3) витрати на проведення фінансових транзакцій;

4) доступність кредиту;

5) умови кредитування;

6) якість інвестиційного клімату;

7) доступність фінансових інструментів для домашніх господарств та бізнесу;

8) схильність до заощадження;

9) довіра до банківської, фінансової системи та уряду в цілому.

На відміну від готівки, безготівкові гроші не можуть зберігатись в пасивному стані. Кошти клієнтів залишаються головним джерелом стабільного фондування банків. Безготівкові гроші, знаходячись на рахунках фізичних та юридичних осіб, стають також частиною обігових коштів банку або фінансової установи, яка є їх тримачем. При збільшенні обігових коштів, банківська система отримає додатковий фінансовий ресурс за рахунок збільшення капіталу яким банк може обертати в фінансовій системі. Збереження стабільності та прибутковості банків на сьогодні забезпечується завдяки корпоративному кредитуванню державними банками, переважно за підтримки державних програм, відповідно до даних Національного Банку України.

Аби розглянути модель підтримки банківського сектору за рахунок збільшення безготівкової маси, давайте розглянемо як це вплине на основні способи отримання доходу банками. Основні способи отримання доходу банком на сьогодні є відсотки за користування грошима (в тому числі, відсотки, отримані з інвестицій у різні фінансові інструменти) та комісійні збори за надання сервісів.

Для того аби розглянути вплив фінансової активності користувачів на прибуток банку, розглянемо чисті доходи від процентного доходу (відсотки за користування грошима та відсотки) та комісійного доходу в загальному доході банку. Зазначу, що чистий дохід - це показник фінансових показників, який відображає різницю між доходом та витратами банку за обраним видом доходу. За чистий прибуток банку до оподаткування ми беремо різницю між всіма доходами та витратами банку, включаючи адміністративні витрати, амортизаційні, оплату праці тощо, однак до сплати податків.

Для обʼєктивності показників, розглянемо статистику 2020 року, де ринок був в максимальній стабільності.

Тож з простого аналізу ми бачимо, що основний дохід банки отримують з обороту коштів клієнтів. У більшості банків даний дохід є центральним і покриває основні витрати банків. А тому, виведення фінансових ресурсів з банку в додатку з інфляцією і валютними обмеженнями веде до дестабілізації та банкрутства. У свою ж чергу, збільшення готівкової маси навіть на 20% відсотків збільшить прибуток банків майже на 30-35% у порівнянні з актуальними показниками. Оскільки чим більший оборотний капітал (грошей користувачів) має банк, тим більше відсоток прибутку він отримує та тим більше коштів для рефінансування має в подальшому.

Тож спонукання до наповнення банків фінансовими ресурсами фізичних та юридичних осіб, збільшує оборотний капітал банків тим самим виступає інвестицією в банківську систему.

Також поширення безготівкових розрахунків надає можливість розширити інструменти кредитування для фізичних та юридичних осіб тим самим реінвестуючи отримані кошти в економіку країни. Запуск кредитування надає можливість збільшити ділову активність населення, відновити активність ринку купівлі-продажу нерухомості та збільшити купівельну спроможність громадян.

Окрім цього наявність безготівкових коштів стимулює розвиток інвестування. Наявність грошового масиву спонукає до його збереження та бажання примноження. Таким чином, збільшення безготівки розвине сферу інвестицій в цінні папери, облігації та відкриття депозитів. Також до війни ми бачили тенденції до збільшення попиту у сфері інвестування в фондові ринки.

Тож що для цього потрібно?

КРОК 1: Обмеження купівлі товарів та/або послуг фізичними та юридичними особами на суму, що перевищує 50% прожиткового мінімуму громадян

На сьогодні, прожитковий мінімум громадян становить 2589 грн, 50% від цієї суми становить 1294.5 гривень, що за курсом НБУ дорівнює $32.60 або €32.2.

Цієї суми достатньо для покриття базових щоденних витрат, однак, недостатньо для покриття більш вартісних покупок. Дане обмеження не торкнеться малих субʼєктів підприємництва, що здійснюють продаж першочергових товарів, однак стимулюватиме осіб з середніми та вище середнього достатками, переводити свої капітали в безготівкову форму.

Дане обмеження також не збільшить тиск на підприємців, оскільки продавці/постачальники послуг з ціною вище 50% прожиткового мінімуму громадян вже реалізують товари, які вже підпадають під дію РРО та, як правило, мають термінали для розрахунку.

Дане обмеження також стимулюватиме зменшенню тіньового обʼєму економіки та стимулюватиме підприємців офіційно оформлювати купівлю-продаж товарів, в тому числі необхідного для ведення діяльності. Такі кроки ми вже бачили збоку НБУ починаючи з 2013 року.  НБУ встановив  обмеження щодо проведення розрахунків готівкою за продані товари, здійснені роботи чи надані послуги. У 2016 році граничні суми розрахунків для фізичних осіб суттєво знизились (в 3 рази). На сьогодні діє обмеження окремо для суб’єктів господарювання та фізичних осіб.

Субʼєкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1. - між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2. - з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Фізичні особи:

1. - із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2. - між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Однак на сьогодні даних обмежень не вистачає для належного контролю готівки, що ускладнює ефективний моніторинг грошових активів.

КРОК 2: Спрощення звітування та податкового обліку субʼєктів підприємництва, що використовують безготівкову форму розрахунку.

Дія демонструє ефективність використання інструментів спрощення подачі податкової звітності та, за рахунок цього, збільшення активності (спонукання до відкриття бізнесу) з боку громадян.

На сьогодні немає технічних перепон для введення автоматизованої подачі звітності у випадку використання лише безготівкової форми розрахунку. Звітність по своїй формі - це лише набір обрахункових (треба зазначити не надскладних) формул, що зводиться до вирахування суми та відсотку від нього. Однак, Податковий кодекс України не надає можливість подачі такої звітності банками напряму. Наразі, законодавство надає можливість лише попередньої підготовки звітностей та необхідність підпису субʼєктами оподаткування звітностей. Дані правові перепони стають причиною механічних помилок, пропуску термінів звітності та надмірного навантаження системи приймання звітів.

Запровадження можливості формування банками автоматизованих звітів підриємств надасть можливість, по-перше, спростити поріг входу для ведення бізнесу, а також зменшить адміністративні витрати субʼєктів господарювання; по-друге, надасть можливість банківській та ІТ сфері для розвитку нових сервісів ведення звітності в повністю автоматизованому режимі.

А для цього необхідно розширити дію інституту податкового агенства як це є у випадку фізичної особи користувача у випадку виплати податків від депозиту, доходу від програм лояльності, кеш-беків тощо. Тобто фактично надати банкам можливість виступати податковим агентом субʼєкта господарювання, надавши обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені для платників податків.

КРОК 3: Визнання банківської квитанції як первинного документа, в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Однією з важливих умов використання електронних платежів, а також стимулювання електронних розрахунків для е-commerce є спрощення вимог до первинних документів. Банківська квитанція є більш ніж вичерпним документом для підтвердження купівлі-продажу, а також надання послуг. Банківська квитанція має найменування сторін з зазначенням реквізитів, момент відправлення та валідацію банком. Єдине, що відсутнє у квитанції - це опис товару, за який здійснюється оплата.  Дана інформація може міститись в розділі “Коментарі” до платежу, а також міститись в оферті продавця.

Даний інструмент буде актуальним для субʼєктів господарювання, що надають одноманітні послуги або продають товари по одній одиниці. А разом з можливістю банками подавати звітність за субʼєкта господарювання запровадить цілісне рішення для адміністрування субʼєктів господарювання, зменшить адміністративні витрати на перевірку документів, проведення камеральних перевірок. Все це зможе зробити технічне рішення на основі Data science методів.

КРОК 4: Звільнення від РРО субʼєктів господарювання, що здійснюють розрахунки у безготівковій формі.

Завдання РРО – ведення обліку реалізованого товару або послуг субʼєктом господарювання. Дану функцію може здійснювати РОS-термінал. По-перше, це зменшить адміністративне навантаження на суб'єктів господарювання, оскільки оплата РРО, проходження навчання, ведення обліку тощо сягає до 20% бюджету малих субʼєктів підприємництва, а також є причиною відмови від легалізації діяльності. Наявність чека, в тому числі електронного та квитанції  РОS-терміналу більш ніж достатньо для обліку доходів. Надмірне ускладнення даного процесу лише відбиває бажання легалізації діяльності.

КРОК 5: Запуск всеукраїнської компанії по просуванню національної платіжної системи ПРОСТІР

Україна має свою власну платіжну систему “Простір”, яка несправедливо не впізнавана.

На сьогодні, система Простір має найвигідніші тарифи. Однак попри переваги Простору його частина на ринку складає 1,3%. Необхідно зауважити, що на відміну від України, у багатьох розвинених країнах ситуація протилежна: національні платіжні системи займають панівну частину ринку, а саме  70-90% ринку банківських карток.

Одна з проблем відсутності популярності карток Простір є той факт, що ще два роки тому ці картки приймали близько 80% POS-терміналів та АТМ.  На сьогодні ситуація покращилась, а цей показник зріс до 100% POS-терміналів та 87% АТМ", зазначають у Нацбанку.

У Нацбанку основними цілями "ПРОСТОРУ" називають національну платіжну безпеку та підтримку розвитку безготівкової економіки. Проте реальні переваги НПС значно ширші. За рахунок  використання  "ПРОСТОРУ" українські банки та представники офлайн ритейлу можуть мати переваги на ринку, а саме:

- на “заощадженні” різниці між еквайринговою комісією банки можуть запусками кеш-бек системи, а ритейл робити акції на окремі види товару;

- Національний банк може зробити програму безкоштовного встановлення РОS-терміналів для представників малого бізнесу;

- знизити оперативні витрати та запуск вигідних цифрових оплат.

Для бюджету України - це можливість отримати додаткові кошти за рахунок надання якісних послуг та популяризувати серед українців безготівкові платежі, а як результат, зменшити видатки на обслуговування готівкової маси, що за даними Національного Банку України на початок року становить 581010,6 млн гривень, що складає близько 10% ВВП України (станом на кінець  2021 року) та 28% від загальної грошової маси України.

На рівні з цим, розвиток "ПРОСТОРУ" сприятиме збалансуванню платіжного ринку, а саме тарифної  політики. Наявність конкурента, що може вирівняти реальну вартість послуги може допомогти розвивати безготівкові платежі та фінансову інклюзію.

На щастя, система стабільно збільшує кількість банків-учасників, на сьогодні їх 55 банків, 17 небанківських установ та 7 уповноважених виробників. НБУ працює над тим, щоб картки системи приймали в усіх торгових точках та інтернет-магазинах, однак все ще відмовляється від адміністративного впливу для популяризації національної платіжної системи. Однак, на мою субʼєктивну думку, НБУ робить недостатньо зусиль в популяризації саме через населення карток "ПРОСТІР", що знижує потенціал захоплення ринку. Сьогодні, коли увага  мільйонів українців і не тільки прикута до Національному Банку України варто було б зосередитись на маркетинговій складовій просування.  

Тож, резюмуючи цих п'ять кроків, підтримка бізнесу - це не завжди про пряме інвестування грошей, у більшості випадків, необхідно надати свободу та нові сфери розвитку для підтримки. Війна - це не лише період страждань, але й період сміливих рішень.