Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства
Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду через суттєве затягування розгляду справи на понад 5 років.
5 лютого 2025 Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду — Бившевої Людмили Іванівни, Ханової Раїси Федорівни та Хохуляка В’ячеслава Віссаріоновича. Приводом для цього став затягнутий розгляд справи 826/18004/17, який тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства.
Підстава для дисциплінарного провадження
24 грудня 2024 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга від Васильєва Павла Сергійовича на дії зазначених суддів. У скарзі зазначалося, що розгляд касаційної скарги у справі тривав з 26 серпня 2018 року по 17 квітня 2024 року. Це значно перевищує встановлені законом строки розгляду касаційних скарг, які мають бути розглянуті протягом 60 днів з моменту відкриття касаційного провадження.
Позиція суддів
Суддя Бившева Л.І. у своїх поясненнях вказала, що затримка у розгляді справи була викликана надмірним навантаженням на суддів. Вона зазначила, що з 15 грудня 2017 по 31 грудня 2024 вона отримала 10 871 заяв та скарг, з яких розглянула 10 613. Залишок нерозглянутих справ на 1 січня 2025 становив 258 заяв.
Суддя Ханова Р.Ф. також зазначила, що затримка у розгляді справи була зумовлена об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням.
Суддя Хохуляк В.В., який був включений до складу колегії суддів лише 16 квітня 2024, заявив, що наступного дня після його включення суд ухвалив постанову у справі, що, на його думку, спростовує доводи скаржника щодо порушення строків розгляду.
Позиція Вищої ради правосуддя
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що розгляд судової справи тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства. При цьому судді не вживали достатніх заходів для прискорення розгляду справи.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», безпідставне затягування або невжиття суддею заходів для розгляду заяви, скарги чи справи у встановлений законом строк є дисциплінарним проступком. На підставі цього Третя дисциплінарна палата ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. та Хохуляка В.В.
Відео у тему: Відповідальність для чотирьох суддів за хабар (Київський апеляційний суд)
Чому це важливо?
Ця справа підіймає важливі питання щодо ефективності роботи судової системи та дотримання принципів справедливого судочинства. Кожен громадянин має право на своєчасний розгляд своєї справи, а затягування судових процесів на роки є неприпустимим. Рішення Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарного провадження проти суддів Верховного Суду є важливим кроком у забезпеченні відповідальності суддів за дотримання процесуальних строків.
Висновок
Дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду — це не лише питання особистої відповідальності конкретних суддів, але й важливий прецедент для всієї судової системи України. Сподіваюся, що ця справа стане сигналом для всіх суддів про необхідність дотримання розумних строків судочинства та поваги до прав громадян, юридичних та інших осіб на своєчасне правосуддя.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 136
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 51375
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 50368
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 31999
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12563
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 6788