Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства
Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду через суттєве затягування розгляду справи на понад 5 років.
5 лютого 2025 Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду — Бившевої Людмили Іванівни, Ханової Раїси Федорівни та Хохуляка В’ячеслава Віссаріоновича. Приводом для цього став затягнутий розгляд справи 826/18004/17, який тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства.
Підстава для дисциплінарного провадження
24 грудня 2024 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга від Васильєва Павла Сергійовича на дії зазначених суддів. У скарзі зазначалося, що розгляд касаційної скарги у справі тривав з 26 серпня 2018 року по 17 квітня 2024 року. Це значно перевищує встановлені законом строки розгляду касаційних скарг, які мають бути розглянуті протягом 60 днів з моменту відкриття касаційного провадження.
Позиція суддів
Суддя Бившева Л.І. у своїх поясненнях вказала, що затримка у розгляді справи була викликана надмірним навантаженням на суддів. Вона зазначила, що з 15 грудня 2017 по 31 грудня 2024 вона отримала 10 871 заяв та скарг, з яких розглянула 10 613. Залишок нерозглянутих справ на 1 січня 2025 становив 258 заяв.
Суддя Ханова Р.Ф. також зазначила, що затримка у розгляді справи була зумовлена об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням.
Суддя Хохуляк В.В., який був включений до складу колегії суддів лише 16 квітня 2024, заявив, що наступного дня після його включення суд ухвалив постанову у справі, що, на його думку, спростовує доводи скаржника щодо порушення строків розгляду.
Позиція Вищої ради правосуддя
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що розгляд судової справи тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства. При цьому судді не вживали достатніх заходів для прискорення розгляду справи.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», безпідставне затягування або невжиття суддею заходів для розгляду заяви, скарги чи справи у встановлений законом строк є дисциплінарним проступком. На підставі цього Третя дисциплінарна палата ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. та Хохуляка В.В.
Відео у тему: Відповідальність для чотирьох суддів за хабар (Київський апеляційний суд)
Чому це важливо?
Ця справа підіймає важливі питання щодо ефективності роботи судової системи та дотримання принципів справедливого судочинства. Кожен громадянин має право на своєчасний розгляд своєї справи, а затягування судових процесів на роки є неприпустимим. Рішення Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарного провадження проти суддів Верховного Суду є важливим кроком у забезпеченні відповідальності суддів за дотримання процесуальних строків.
Висновок
Дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду — це не лише питання особистої відповідальності конкретних суддів, але й важливий прецедент для всієї судової системи України. Сподіваюся, що ця справа стане сигналом для всіх суддів про необхідність дотримання розумних строків судочинства та поваги до прав громадян, юридичних та інших осіб на своєчасне правосуддя.
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук вчора о 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук вчора о 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній вчора о 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак вчора о 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей вчора о 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова вчора о 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко вчора о 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак 23.08.2025 12:29
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 225
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 184
- Айсберг корпоративної безпеки 169
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні 130
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 82
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 18596
-
Як відновитися після тривог – поради психологині та неврологині
Життя 11858
-
Від $22 тисяч до майже мільйона: з чого зроблені костюми преміумкласу та хто їх носить – фото
Життя 7722
-
В Україні викрили вирощування зернових культур на радіоактивних землях для продажу
Бізнес 7402
-
Україна обговорює із корейською Posco будівництво нового залізничного депо
Бізнес 7360