БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
На час укладення багатьох кредитних договорів з банками, фінансовий та економічний стан в Україні та світі був стабільний, ніщо не передбачало виникнення фінансових ускладнень, однак з осені 2008 року розпочалися раптові та значні погіршення фінансового та економічного стану України та світу, які тривають до цього часу та отримали назву «Світова фінансова криза».
Факт існування Світової фінансової кризи є загальновизнаним, про що свідчить значна кількість прийнятих Верховною Радою України законів, спрямованих на подолання наслідків фінансової кризи.
У зв’язку з фінансовою кризою відбулося знецінення гривні України, зменшилися обсяги послуг, будівництва та угод щодо нерухомості, зросли ціни на споживчі продукти та сировину, чого, фактично, ніхто не передбачав укладаючи відповідні кредитні договори.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
У зв’язку з чим виникло багато судових справ де відповідачем виступає певний банк.
З урахуванням цього, хочу висловити свою думку, в тезисах, щодо певних договорів кредиту укладених с банками.
Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» національною грошовою одиницею України є гривня. Крім того, згідно із статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та перекази грошей в Україні» гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. На підставі цього ст. 533 Цивільного кодексу України визначає як валюту виконання зобов’язань гривню, що використовується при здійснені як готівкових, так і безготівкових розрахунків.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Як правило, в договорах про надання кредитної лінії (а саме так їх і називають Банки), зазначається: «Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді не поновлюваної відкритої кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування **** доларів США, строком з «**»***200* р. по «**» ****20** р., зі сплатою**,0 відсотків річних.
Під лімітом кредитування, банки, як правило визначають, гранично допустиму суму заборгованості клієнта перед банком по основній суми наданого кредиту (без урахування відсотків і комісій) в період дії відповідного кредитного договору.
З цих підстав можна стверджувати, що в таких договорах кредиту відсутня ціна договору, а є лише посилання на ліміт кредитування, що в свою чергу не є ціною договору, а є гранично допустимою сумою, яку особа може отримувати у банку відповідними траншами.
Як правило, фактично сама ціна договору кредиту визначена (уточнена) в Іпотечному договорі.
В проаналізованих нами Іпотечних договорах, зазначалось: «…Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю грошові кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі **** доларів США, що на момент укладення договору по курсу НБУ складає ****** гривень…».
Таким чином, вбачається, що ціною договору визначеною в іпотечному договору, і ціною відповідного договору кредиту є відповідна грошова сума в національній валюті гривні.
Відтак, у боржника є право вибору реалізації свого грошового зобов’язання, чи то в національній валюті України - гривні, чи то в іноземній валюті – доларах США.
Зазначене викладено в тезисах, без детального обґрунтування.
Однак особливу увагу хочу звернути на ст. 524 Цивільного кодексу України, де зазначено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький вчора о 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 173
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 91
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 91
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9712
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 1936
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1900
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 1665
-
Список автомобілів, що підпадають під "податок на розкіш", зріс у 3,5 раза
Бізнес 1396
