ТОП 5 правових позицій ВС на користь платників податків у 2020 році

За 1 кв 2020 року Верховний суд змінив правову позицію податкових спорах на користь платників податків. Зміни відбулись у найпоширеніших категоріях податкових справ.

1. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про документальну позапланову невиїзну перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною.

 Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови своєчасного повідомлення платника податків про таку перевірку, зокрема: надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення, вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, тощо).

(Постанова від 10.04.2020 № 826/7595/15 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд)

 2. Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

 (Постанова від 02.04.2020 № 160/93/19 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд)

3. Для притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрації Податкових накладних необхідно встановити причини пропуску строку реєстрації.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Враховуючи викладене, допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов'язку.

(Постанова від 26.03.2020 № 825/1700/18 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд) 

4. Платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом  порядку проведення перевірки, незалежно від прийнятого рішення про допуск чи недопуск до перевірки.

Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

 (Постанова від 21.02.2020 № 826/17123/18 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд)

5.  Щодо реальності господарських операцій з постачання послуг, які не мають матеріального виразу.

Так, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не завжди вимагають матеріального виразу і реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.

Так наприклад тестування, антивірусна профілактика, налаштування, обробка та створення інформаційних баз даних, розробка, підтримка та супровід веб-сайтів, створення та підтримка скриньок електронної пошти, підключення до мережі Інтернет, за своєю сутністю не є послугами, які потребують їх матеріального виразу на відповідному паперовому носії.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, позивачем надавалися для дослідження представникам податкового органу результати послуг, що отримані від відповідних суб'єктів господарювання, а саме: електронні документи із матеріалами, аналітичними даними, проектами.

А відтак, відсутність документів, які фіксують результат виконання контрагентами кожної послуги, за умови наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення відповідних операцій, не може свідчити загалом про ненадання чи нездійснення послуги.

(Постанова від 12.02.2020 № 813/3577/13-а Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд)