Нерухомість – жити по-новому
Законопроект 5091 – це про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому
Первинний ринок нерухомості стоїть на порозі революції. Адже, основною метою законопроекту 5091 є створення правових механізмів для гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.
І це вперше за 30 років незалежності України, коли народні обранці звернули увагу на право власності громадян у частині його майнового права. 5091 – це «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».
Даний законопроект виявився дуже великим, не дивно, що автори, такий собі пілот спробували розписати на більш ніж 100 сторінок (із правками) законопроекту. Чи все змогли автори передбачити? Ні. Чи зникнуть схеми? Ні. Чи цей майбутній закон є втручанням у ведення бізнесу? Ось тут відповідь – можливо. Але ж, згадуючи ЕЛІТу, Войцехівського, Укрбуд і тд і тп розумієш, що лібералізм – це добре, тільки от що робити із наслідками пройдисвітів? А значить, даний закон потрібний, важливий та нажаль запізнілий років на 20-25, однак, краще пізно ніж ніколи.
Про деякі тонкощі законопроекту, які спершу кидаються у вічі:
1. Девелопер будівництва – нарешті сформулювали хто це, що це та навіщо, із зазначенням його функцій.
– юридична особа або фізична особа – підприємець, яка на підставі договору із замовником будівництва забезпечує організацію будівництва та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб), та отримує право першого відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань майбутніх об’єктів нерухомості.
2. Відхід від майнових прав і їх сьогоднішньому сприйнятті.
- майбутній об’єкт нерухомості – складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна.
3. Право власності.
Об’єктом права власності може бути лише неподільний об’єкт незавершеного будівництва. Право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва виникає, відповідно до закону, з моменту державної реєстрації такого права. А це дуже сходе на те, що інвестори (покупці) будуть убезпечені від двійного-трійного продажу однієї і тієї ж майбутньої квартири.
4. Щодо схем залучення коштів. Пряме чи опосередковане залучення девелопером будівництва коштів від фізичних та юридичних осіб, може здійснюватися виключно шляхом укладення договорів купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості.
Ось тут є ознаки обмеження. На даний час великої проблеми не вбачається, однак – це точно привід для спорів юристів.
5. Замовник будівництва може укласти договір з девелопером будівництва щодо організації та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб. Ніби нічого нового, однак як мінімум формалізація відносин.
6. Договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта підлягає нотаріальному посвідченню.
7. У разі якщо будівництво об'єкта нерухомого майна (багатоквартирного будинку), здійснюється із залученням недержавних коштів девелопер будівництва зобов’язаний розмістити на своєму вебсайті ідентифікатор об’єкта будівництва. А це в теорії унеможливить здійснення будівництв так званих самобудів. І можливо, більше ну будуть з’являтися самочинні будмайданчики, які у КМДА будуть просто рахувати та «брати на олівець».
8. А от штраф за порушення вимог щодо розкриття інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва у розмірі 10-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб є просто смішним. 23790 грн – це реально курям на сміх. Ви тут чиї інтереси захищаєте? Доречі, шановні автори закону, до 2 читання у вас є шанс подумати про це.
9. Поки що є питання щодо доцільності гарантійної частки будівництва, адже під час первинної державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості замовник будівництва/девелопер будівництва зобов’язаний визначити гарантійну частку. Ця частка визначається з метою гарантування добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва іншими особами (у тому числі у зв'язку з банкрутством, фінансовою неспроможністю замовника будівництва/девелопера будівництва). Звичайно, при настанні форс-мажору у первинного девелопера, другий більш охоче візьметься за добудову, при наявності ресурсу, який можна продати та за рахунок цих коштів закінчити будівництво. Але якщо покладатися на цей запобіжник, то чи є сенс у законі цвілому? Однак, від цієї норми вбачається більше позитиву ніж бізнес обмежень для девелоперів.
10. Суттєва безпека (і це дуже важливо) для покупців виникає при укладанні договорів з купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), адже істотними умовами договору відтепер мають бути: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна, ідентифікатор об’єкта будівництва, адреса майбутнього об’єкта нерухомості, ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер майбутнього об’єкта нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строки повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, та інше.
Підсумовуючи: авторам законопроекту респект, закон точно позитивно вплине на ринок нерухомості, не всім він сподобається, проте всі девелопери адаптуються до нього, порядку стане більше, інвестори стануть більш захищені від шахраїв та пройдисвітів.
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Как продлить загранпаспорт за границей без военного билета: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 13.04.2025 20:52
- Відповідність як основа для ефективного функціонування освітніх закладів в сучасних умовах Сергій Пєтков 13.04.2025 20:13
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 33658
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17079
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13063
-
Нардеп: Болгарія запропонувала переглянути вартість реакторів для ХАЕС
Бізнес 12095
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 10775