Пекельні законотворчі ініціативи спекотного літа 2020

Ринок нерухомості потрапив під обстріл новими податками та зборами

Не встиг вщухнути хайп та хай навколо законопроекту № 3618 щодо обов’язкової сертифікації рієлторів та супроводження ними усіх угод на ринку, як прийшла нова новина. Хтось таки вирішив нагріти собі кишені на ринку нерухомості. І що найбільш огидно, то це те, що без будь-яких наданих послуг. Цього разу, як говориться, «ноги ростуть» із Фонду держмайна. Мова йде про проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку».

Цитую: «Для забезпечення фінансування функціонування Єдиної бази з Державного бюджету України запроваджується фіксована плата за формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості, реєстрацію звітів про оцінку. Передбачається, що Державний бюджет України отримає додаткові надходження через спрямування плати за формування довідок у розмірі 2,5 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня календарного року, за одну операцію, а за реєстрацію звітів про оцінку та інформації з них до Єдиної бази - 5 відсотків».

І хоча суми не великі, плату за формування довідок у розмірі 2,5% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня календарного року (у 2020 році - 40,54 грн.), за одну операцію, а за реєстрацію звітів про оцінку та інформації з них до Єдиної бази - 5% (у 2020 році - 101,35 грн.), однак хочеться спитати Фонд держмайна які на те є підстави? Чи не забагато податків на одну людину у цій країні? Прив’язка розміру податку до прожиткового мінімуму – це закладений ріст на завтра, адже при підвищенні прожиткового мінімуму автоматично зростуть і збори.

Усі ці рухи говорять про те, що люди при владі шукають собі нові годівниці, та ще й такі, щоб нічого не виробляти та збирати кошти із громадян. І десь ми це вже бачили. Сподіваюся не у всіх коротка пам'ять.

З екранів телебачення ми чуємо розмови про лібералізацію ведення бізнесу, про діджиталізацію, про життя у смартфоні, а по факту – нав’язування укладання обов’язкових договорів, нові податки та збори.