Щоб Європа чула, ми маємо говорити
Як Франція, так і Німеччина неохоче обговорюють проблеми, які створюватиме "Північний потік-2". Для першої ця тема не є пріоритетом, для другої – швидше вирішене питання.
Як Франція, так і Німеччина неохоче обговорюють проблеми, які створюватиме «Північний потік-2». Для першої ця тема не є пріоритетом її політики, для другої – швидше вирішене питання, аніж складна дилема. Європейських журналістів і експертів, які свідомо ставлять питання про наслідки будівництва газопроводу, посилення впливу Росії на Німеччину і на європейську політику безпеки в цілому, сьогодні не так багато, щоб формувати дискурс в інформаційному просторі ЄС. Саме тому так важливо, щоб українські політики, експерти і журналісти були ініціаторами дикусій у країнах ЄС, не чекаючи, коли їм зададуть відповідні питання. Але наш моніторинг за вересень показав – поки що Україна мовчить. Якщо ця тенденція буде зберігатись, ми ризикуємо втратити навіть ту невелику підтримку, яка існує сьогодні.
Минулого місяця у Франції говорили про те, що угоду про транзит газу з Росії до ЄС не укласти без участі України. Попри проінвестовані французькі гроші, «Північний потік-2» не позиціонують як важливий для Парижа проєкт. Натомість побутує думка, що новий газогін вигідний насамперед Німеччині – політичному та економічному конкуренту в Європі. Затримку в будівництві та перешкоди, на які він наражається, преса констатує без драматизму. З'являється дедалі більше матеріалів про екологічну шкоду газогону.
Щодо «українського питання», то, за інформацією в ЗМІ, Париж готовий «проміняти» поступки від України на Донбасі на 10-річну угоду з постачання російського газу до Європи за повноправної участі Києва. Прикметним є те, що переважна більшість негативних повідомлень щодо «ненадійності» українського транзиту та України як партнера надходять з розкручених франкомовних сторінок російських пропагандистських ресурсів, які не кожен пересічний французький читач вміє розпізнати саме як пропагандистські та маніпулятивні. Однак, не маргінальними сайтами єдиними – репутаційно-шкідливі для України меседжі, а також аргументи про комерційну зацікавленість США у продажах власного скрапленого газу, характерний для російських пропагандистських ресурсів, з’являлися на сторінках впливових видань.
Головною темою вересня для Німеччини є рішення Суду ЄС від 10 вересня 2019 року, яке анулює монопольне право «Газпрому» на використання німецького газопроводу OPAL. Суд дійшов висновку, що «відповідне рішення було ухвалено у порушення принципів енергетичної солідарності».
Завдяки рішенню Суду ЄС щодо газопроводу OPAL з’явилися статті про те, що аналогічний підхід може бути застосованим до принципу бронювання потужностей газопроводу EUGAL як продовження «Північного потоку-2». Це ставить під сумнів економічну доцільність проєкту. Водночас, протягом декількох місяців незмінно присутні повідомлення про стабільність та пунктуальність будівництва газопроводу.
Продовжується дискурс, що «Північний Потік-2» не є геополітичним інструментом, а радше економічним проєктом. Окрім того, побутує ідея, що газопровід стоїть на заваді реалізації економічної політики США, адже стратегічним інтересом Вашингтону є захоплення європейського ринку для збуту власного скрапленого газу.
Тенденцією є намагання мотивувати необхідність запуску «Північного потоку-2» тим, що це швидкий та впевнений шлях до імплементації Energiewende – повної відмови від вугілля та атомної енергетики.
Для англомовного медіа-простору США та ЄС центральною темою вересня аналогічно є рішення Суду ЄС по газопроводу OPAL. Окрім того, продовжувалась дискусія щодо застосування нових санкцій США, а також піднімались питання порушення Росією міжнародного права та фінансування діяльності, що підриває демократію, як і питання безпекової ситуації в Балтійському морі у зв’язку з будівництвом там російської інфраструктури.
Ця публікація є продовженням серії матеріалів про результати моніторингу ключових ЗМІ Німеччини, Франції, США, України та англомовного простору ЄС на предмет згадок про «Північний потік-2» та енергобезпеку України. Моніторинг проводиться командою експертів, спільно з DiXi Group і за підтримки Фонду «Відродження».
Мета публікацій – дати можливість українським експертам і журналістам зрозуміти, якою дискусією про українську енергетику насичений закордонний інформаційний простір і наскільки активно там представлена Україна.
До Вашої уваги – результати такого моніторингу протягом вересня. Що робити і як реагувати – на розсуд українських експертів, політиків та – особливо – журналістів.
***
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 732
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 689
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 639
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 87
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 39766
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 6134
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 6044
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5225
-
Тайвань видав ордер на арешт CEO OnePlus Піта Лау
Технології 2126
