Автоматичний обмін податковою інформацією України та ЄС
Як підготуватися українським інвесторам до новацій податкового законодавства?
На шляху до європейської інтеграції Україна продовжує імплементувати податкові зміни, які відповідають нормам ЄС. Одна з ключових змін — приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартами CRS. Ці стандарти звітності впроваджені в усіх країнах-членах Європейського Союзу та найближчим часом запрацюють і в Україні. Загалом до CRS приєдналися 100+ країн світу, й кількість резидентів постійно зростає.
Протягом 2023 року в національному податковому законодавстві розроблялися та удосконалювалися нормативно-правові акти, необхідні для імплементації стандартів CRS. Уже невдовзі державна податкова служба буде отримувати інформацію про всі закордонні фінансові рахунки резидентів України – від платіжних систем і банківських рахунків до фондів і трастів. А українські фінансові установи своєю чергою надаватимуть інформацію про фінансові рахунки нерезидентів. Автообмін податковою інформацією відбуватиметься щороку, починаючи з 2024 року.
Що потрібно знати про стандарти CRS?
Впровадження стандартів CRS зобов’язує українських інвесторів, які мають іноземні фінансові рахунки, задекларувати отримані доходи та сплатити визначені законом податки. Саме зобов'язує, а не рекомендує розглянути таку можливість.
Як тільки запрацює автообмін за стандартами CRS, українська податкова отримає детальну інформацію про доходи на іноземних фінансових рахунках – ПІБ, дату народження, ідентифікаційний номер, адресу, номер, тип і баланс рахунку на кінець звітного періоду, нарахування дивідендів і інших доходів та назву фінансової установи, в якій відкритий рахунок.
На основі цих даних податкова зможе перевірити, чи задекларовані резидентами України доходи з іноземних рахунків. А також, чи сплачені з отриманих доходів податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
За неподання податкової звітності, подання її з неповними або недостовірними відомостями, а також за неподання інформації про доходи на іноземних рахунках в установлений законом термін передбачені штрафи в розмірі 25% від суми несплаченого податку, і на додачу – проценти в розмірі 0,0328% від суми несплаченого податку за кожен день прострочення. У деяких випадках за ці порушення передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, податкова може направити запит про необхідність надати додаткову інформацію щодо іноземних рахунків (у письмовій формі), на відповідь якого дається 15 днів. Якщо цей запит проігнорувати, законом передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 30 000+ грн.
Ймовірно, перші перевірки іноземних фінансових рахунків почнуться з вересня 2024 року. Насамперед “у групі ризику” знаходяться три групи осіб, яких можуть торкнутися перевірки найперше. Це інвестори, які мають брокерські рахунки за кордоном. IT-спеціалісти, які отримували чи отримують доходи на рахунках в європейських платіжних системах і не декларують їх в Україні. Моряки, які працюють на європейські компанії й отримують заробітну плату на іноземні рахунки. Утім зауважу, що під пильну увагу податкової може потрапити будь-який закордонний рахунок. Тому варто завчасно подумати про убезпечення власного капіталу.
Як інвестору підготуватися до автообміну податковою інформацією України та ЄС?
Необхідно легалізувати всі свої доходи та мати підтверджуючі документи задекларованих статків. Наведу кілька практичних рекомендацій, з чого можна почати.
1. Зібрати та зберігати всі документи, які підтверджують походження коштів на іноземних фінансових рахунках. Це можуть бути виписки з рахунків, документи щодо договірних відносин з роботодавцем, квитанції щодо сплати податків за кордоном тощо. Раджу завчасно переконатися, що подібні документи підготовлені англійською чи українською мовами та не потребуватимуть спеціалізованого перекладу.
2. За допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) зайти в податковий кабінет українського податкового платника податків й ознайомитися з його функціоналом. Замовити довідку про доходи (безоплатна опція) і на її основі звіритися з фактичними надходженнями. Це допоможе виявити доходи, які не були ще задекларованими, і включити їх у майбутню податкову декларацію.
3. Заповнити декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, обов'язково вказавши в ній всі прибутки на всіх рахунках за календарний рік. Треба декларувати навіть ті доходи, по якім вже були сплачені податком, аби напевно уникнути штрафів і перевірок.
4. Подати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи до 1 травня 2024 року. Це можна зробити і через електронний кабінет платника податків, і через особистий кабінет на порталі “Дія” або безпосередньо в податковій інспекції за місцем реєстрації.
5. Сплатити необхідні податки до 1 серпня 2024 року. Знову ж таки, відповідних інструментів для оплати є чимало: від електронного кабінету платника податків і особистого кабінету на порталі “Дія” до онлайн-банкінгу. Реквізити для сплати можна знайти в кабінеті платника податків.
Замість висновків
Автообмін податковою інформацією за стандартами CRS не обмежується лише зобов'язаннями. Передусім це шанс для українських інвесторів перейняти цивілізовану світову практику легалізації статків, налагодивши чесні й прозорі відносини з державою. Ця податкова новація має як посилити економіку країни у воєнний час, так і надати українським інвесторам можливість стати повноправними учасниками світового фінансового ринку.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 208
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 119
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12486
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 11344
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 9721
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 3170
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 2066