Спростування в суді недостовірної інформації із соціальної мережі
У цій статті я розповім про особливості спростування в суді недостовірної інформації із соціальних мереж
Соціальні мережі є доступними платформами поширення неправдивої інформації для тих, хто має на меті зіпсувати ділову репутацію своїх конкурентів. В постах зустрічається відверто образлива інформація без жодного доказу про причетність окремих осіб до вчинення злочинів або інших незаконних дій, до яких ці особи можуть не мати жодного відношення.
Перш за все, при зверненні до суду позивач має підтвердити приналежність облікового запису в соціальній мережі конкретній особі в реальному житті. Адже сьогодні не складно створити фейковий акаунт і писати з нього все, що завгодно.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в категорії справ про спростування недостовірної інформації позивач повинен довести, по-перше, сам факт поширення інформації; по-друге, встановити і вказати в позові автора інформаційного матеріалу, вказати особу, яка розповсюдила цю інформацію, а також власника сайту, на якому цей матеріал розміщений.
На практиці зустрічаються випадки, коли автор інформації - відповідач - визнає приналежність облікового запису в соціальній мережі. Наприклад, якщо автор є публічною особою і його сторінка користується популярністю. Тому заперечувати в суді приналежність сторінки не доцільно.
Доречно тут згадати і про спеціальну позначку в соціальній мережі «Facebook» - галочка у блакитному колі поруч з ім'ям користувача, яка підтверджує приналежність облікового запису (акаунту) певній особі. Процедура такої верифікації доступна тільки політикам, спортсменам, артистам, журналістам; регулюється внутрішніми правилами «Facebook», який може як поставити «галочку», так і зняти її на свій власний розсуд. В силу того, що верифіковані акаунти «Facebook» належать публічним особам, які активно ними користуються для підвищення власної популярності, навряд чи такі відомі люди відмовлятимуться від своїх слів і стверджуватимуть в суді, що акаунт їм не належить. Визнання відповідачем тієї обставини, що обліковий запис належить йому, означає звільнення позивача від обов'язку доводити цей факт.
Складніша ситуація у випадках, коли відповідач не визнає того, що є володільцем акаунт і позивач повинен довести цей факт перед судом. Докази приналежності повинні бути переконливими і достовірними. Достовірних доказів приналежності особі облікового запису немає навіть у адміністратора соціальної мережі, оскільки при реєстрації користувач може вказати будь-які дані.
Однак ми б не стали називати такі справи безнадійними. Для доведення приналежності акаунта відповідач може використовувати непрямі докази, які так чи інакше пов'язують акаунт з особою відповідача. Наприклад, наявність в акаунті номерів телефонів та адрес e-mail, які збігаються з номером і адресою e-mail відповідача - юридичної особи у відповідному реєстрі, або посилання на веб-сайт, власником якого є відповідач, що не складно встановити за допомогою спеціальних сервісів. Наявність в акаунті і на сайті однакових інформаційних матеріалів, взаємні гіперпосилання між сайтом та обліковим записом також можуть вказувати на те, що вони належать одній особі. Можна спробувати, хоча це і не завжди можливо, встановити IP-адресу, з якої найчастіше здійснювалися входи в соціальну мережу користувачем цього облікового запису і далі встановити приблизне місцезнаходження такого користувача, яке може збігтися з місцем реєстрації або місцем постійного проживання відповідача.
Таким чином, спростування недостовірної інформації в соціальних мережах у судовому порядку хоч і не просте, але досяжне завдання. У разі виникнення питань, будь ласка, звертайтесь.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3800
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23425
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17407
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17234
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13746
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11876