ЗЕ Guardian

Єдиним наслідком інтерев'ю Володимира Зеленського британському виданню є те, що у нові скандали ми не вляпались.

Володимир Зеленський продовжує бути ньюзмейкером не тільки в Україні, а й світі. Він досі цікавий, як певний феномен, який об’єднав телевізійний серіал і об’єктивну реальність і з президента віртуальногостав Президентом реальним. Він показав всьому світу і британцям, що в серіалу «Чорне дзеркало» з реальністю на багато більше спільного ані ж в прогнозах всіх аналітиків світу.

Журналісти намагаються зрозуміти, чи це феномен український, чи все ж світова тенденція. В мене є відповідь, яка світу не сподобається. Світ стоїть на порозі невігласів у владі, які вміють максимум не погано зіграти прутнем на роялі. І порівняно з тим, що світ очікує, екс лідер руху «П’яти зірок» Пепе Грілло ще виявиться великим інтелектуалом сучасності.

Якщо ж повернутись до інтерв’ю, то по Зеленський наносить Україні репутаційний удар під дих із першого абзацу «Зеленський дає інтерв’ю його рідною мовою російською». Все занавєс. Він або щиро не розуміє, важливості використання державної мови в роботі, або дурень. При чому не клоун, а дурень.

Далі йде веселіше Зеленський зізнається, що змусив Міністра охорони здоров’я Скалецьку відправитись у обсервацію з уханськими українцями. Ще раз. Президент країни, який постійно розповідає, що не впливає на виконавчу владу, змушує цілу Міністриню, яка і так знаходиться під шквалом критики, забити на свої прямі обов’язки і їхати в обсервацію. І до речі поки вона там знаходилась Зеленський її з посади прибрав опосердковано згадавши її некомпетентність.

Журналіст же зазначає, що рішення направити Міністра в обсервацію – це рішення телевізійного альтер-его Президента, а не державного діяча.

У той же час в питанні США, Зеленський зробив висновки із попередніх провалів і відмовився критикувати Трампа або Байдена, чим викликав незадоволення журналіста, який назвав відповідь Українського Президента «заплутаною і беззмістовною».

Чи залишаєтсья Володимир Зеленський людиною, що було його передвиборчою обіцянкою? Журналісти кажуть – ні. Наводячи приклад із кабінетом Президента, який наповнений бронзовими статуетками та іншими непотрібними атрибутами української влади. Після довгого спітча Володимира Олександровича, як йому не комфортно в кабінеті і страждань, що він не може зробити модерновий ремонт, журналісти доходять висновку, що президентський кабінет йому необхідний лише, щоб жалітись, адже коли тебе все напрягає, то «можна принаймні статуетки прибрати». 

Війна з Росією, також зайняла своє законне місце серед тем інтерв’ю. Зеленський був послідовним. Він зазначив, що він не готовий до ескалації конфлікту, адже вважає, що «немає сенсу битись за землю, якщо загинуть мільйони». У 1942 році за такі ж слова, його б розстріляли, а в Ізраілі посадили в тюрьму. Але в сучасній Україні – це позиція Президента.

Зеленський говорить, що на мирний план врегулювання війни на Сході України в нього рік, а потім буде розроблятись новий план, який новий план – не зрозуміло, як і не зрозуміло від якого дня рахувати рік? Чи то від травня, коли він став Президентом, чи то від грудня, коли відбулась зустріч Норманської четвірки.

Зеленський і олігархи

В цей раз йому закидали не тільки співпрацю з Коломойським, але й повернення до влади представників олігархічних груп. Зеленський все заперечує і зазначає, що «в них (олігархів» є ролі, але вони не головні». Тим самим він підтвердив співпрацю з фінансово-промисловими групами та їх вплив на управлінські рішення, у той же час він намагається показати, що «головна роль» тільки в нього. Неможливість перемогти олігархів він бачить в недосконалості демократичної системи, де можливо і хотілось би розстріляти певних людей, але зась. 

Зеленський і Мендель

Прес-секретар Юлія Мендель постійно втручається в інтерв’ю зі своїми доречними зауваженнями і журналістам здається, що це подобається Зеленському, що це частина його харизми.

Зеленський і The Guardian

Хоч журналісти повинні бути безпристрасними, але не озброєним оком видно, що вони намагаються максимально дізнатись про стосунки Зеленського і Трампа, але український Президент максимально дистанціюється від цієї теми, бо як то кажуть, собі дорожче.

Також журналісти постійно порівнюють дії Зеленського з його телевізійним образом Голобородько і не сприймають його як політика в якого є хоч якісь досягнення, а його риторику вони називають виправдувальною.

На жаль, вони праві. І якщо чесно, то я не зрозумів, що саме хотів сказати Зеленський цим інтерв’ю. Якщо він хотів показати, що він цікавий світу, то гаразд. Мета досягнута. Але в самому інтерв’ю він показаний, як недоголобородько, який не знає державної мови і який йде на діалог з олігархами і не знає, як закінчити війну.

Єдине за що можна сказати дякую Зеленському це те, що ми не вляпались у якійсь новий скандал. На жаль, за часів його правління це також стало критерієм оцінки.