Торгівля людьми – приховане явище, чи світова проблема?
Торгівля людьми – це явище, коли в сучасному світі у наших знайомих, сусідів, співгромадян забирають вибір.
Кожен з нас окремо та всі ми як суспільство вибудовуємо певну екосистему. Це і ставлення до людей з іншими відмінними від наших поглядами, і сприйняття, чи засудження чиїхось вчинків. Ми можемо обирати, чи шукати легкі шляхи не завжди законним способом, чи йти довшою менш вигідною, на перший погляд, стежкою. Наші рішення базуються на системах координат, наших незакритих гештальтах, звичках та світосприйнятті, але вибір – це майже завжди про відповідальність і точно завжди про свободу його мати.
Торгівля людьми – це явище, коли в сучасному світі у наших знайомих, сусідів, співгромадян цей вибір забирають. Психологічний, фізичний тиск здійснюється з метою схиляння людини до певних дій, а саме виконання завдань, за які люди не отримують грошей, але платять власним здоров’ям, а інколи і життям.
Постраждалі мовчать, бо суспільство засуджує
За оцінкою Міжнародної організації з міграції, 45 мільйонів людей щороку потерпають від торгівлі людьми, рабства, сексуальної, трудової, чи інших експлуатацій. В Україні ж з часів Незалежності цей показник сягає позначки у 260 000 потерпілих за оцінками МОМ, яка рахує лише тих, хто звернувся до організації по допомогу. Проблема замовчується, шахраї мають розв’язані руки та продовжують вербувати нові жертви. Що криється за статистикою в 45 мільйонів в світі та 260 000 в Україні? В першу чергу, це конкретні люди, особистості зі своїми особливими історіями, потребами та мріями.
Патерни в сприйнятті потерпілих від торгівлі людьми
Я хочу розвінчати декілька закоренілих стереотипів, які шкодять боротьбі з сучасним рабством та “допомагають” шахраям залучати нові жертви.
1. Експлуатація буває не лише у формі надання сексуальних послуг молодими дівчатами.
Примусова проституція – це лише одна із багатьох форм експлуатації людей работорговцами. Примусова трудова експлуатація без оплати праці, примусове жебрацтво, донорство органів без згоди людини є також формами торгівлі людьми. За різними статистиками, наразі чоловіків та жінок, які постраждали від торгівлі людьми в Україні майже порівно, або чоловіків навіть більше. Наприклад, за даними Міжнародної організації з міграції, 70% постраждалих від торгівлі людьми – чоловіки. Чоловіків використовують на будівництві та у сільському господарстві, старших жінок експлуатують для домашньої роботи, а дітей примушують жебракувати. Наймолодшу, новонароджену постраждалу від торгівлі людьми, було продано батьками; найстаршу – 83-річну – залучено для примусової праці.
2. На гачок до шахраїв потрапляють не лише довірливі та неосвічені люди.
Згідно з дослідженням, проведеним МОМ, 54% опитаних потерпілих від торгівлі людьми мають незакінчену або вищу освіту. Багато потерпілих мають університетську освіту. Серед них – бухгалтери, медсестри, вчителі, пілоти, інженери та інші. Більшість із них мешкали у містах, а не селах.
3. Потерпілі не обирають бути ошуканими і вкрай рідко мають можливість втекти.
Вербувальники дуже часто маніпулюють та використовують людську вразливість: фізичні особливості такі як – різні ступені інвалідності; стан афекту, в якому людині важко усвідомити, чи керувати своїми діями; збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин, тощо. Фізична та психічна слабкість, уразливий стан[1] стає гарним місточком від вербувальників до потерпілих.
Усвідомлення проблеми, розуміння її масштабів та найголовніше – не засудження потерпілих від торгівлі людьми – це шлях до перемоги над сучасним рабством.
[1] Під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 253
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 245
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 111
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 7937
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 2483
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 2280
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1640
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1583
