Німеччина – партнер України чи Путіна?
Німеччина упродовж останніх тижнів стала одним із головних антигероїв у питаннях реагування на загрозу вторгнення РФ в Україну
27 січня у Бундестазі відбулись слухання щодо України та збереження миру у Європі. Відбулись вони на тлі хвилі критики на адресу Німеччини через її позицію щодо постачання Україні зброї та щодо загрози вторгнення РФ в Україну в цілому.
Німеччина упродовж останніх тижнів стала одним із головних антигероїв у питаннях реагування на загрозу вторгнення РФ в Україну. Надії на зміну політичної позиції Німеччини після зміни влади поки що не виправдалися. Починалось все дуже обнадійливо - у коаліційній угоді нового уряду Німеччини підтримці України було відведене багато уваги. Офіс Президента тоді привітав угоду і відзначив, що це результат роботи української дипломатії з політичними силами, які сформували коаліцію.
Але вже у грудні, коли Європейська партія України поїхала на Раду АЛДЄ у Рим, у мене закрались перші підозри, що насправді нічого у позиції Німеччини не змінилось. Ми подали резолюцію, в якій закликали європейські інституції та країни-члени ЄС надати Україні летальну зброю. У робочій групі по резолюціях лише німці виступали проти жорстких формулювань і намагались прибрати з тексту усе, що стосувалось надання зброї. Вони навіть не хотіли, щоб у тексті резолюції була теза про те, що «скупчення озброєння РФ біля кордонів України є доказом того, що РФ може планувати вторгнення в Україну». Це положення ми відстояли, «летальну зброю» - ні.
А вже в січні посипались новини з Німеччини, які слід розцінювати як підігрування РФ. Упродовж останніх десяти днів Берлін умудрився застерегти від санкцій проти РФ в енергетичній сфері, голова ВМС Німеччини закликав поважати Путіна, канцлер Шольц відмовився проводити зустріч з Президентом Байденом по Україні, Німеччина заблокувала розгляд запиту Естонії щодо надання Україні озброєння. А потім вишенькою на торті стало рішення Німеччини поставити Україні 5 тисяч касок.
США надали Україні додатково 200 млн дол допомоги, Джавеліни, летальну зброю та боєприпаси, планують передати вертольоти Мі-17. Великобританія надала протитанкову зброю та відрядила військових інструкторів, Канада - 100 млн дол та загін спецпризначенців, Естонія - Джавеліни і планує надати гаубиці, якщо дозволить Німеччина. Литва та Латвія передали зенітні ракети «Стінгер» та супутнє обладнання. Литва надала бронежилети та балістичні пояси. Чехія надасть партію боєприпасів для артилерії 152-го калібру.
Німеччина - важливий стратегічний партнер України. Німеччина - посередник у Нормандському форматі. Німеччина поки що надала каски. Від позиції Берліну залежить багато. Ангела Меркель зробила Німеччину впливовим гравцем не лише у ЄС. Сумніви і відсутність єдиної непохитної позиції нинішнього керівництва ФРН перед російською загрозою грають не лише на руку Росії, а й проти самої Німеччини. Берлін, намагаючись задовольнити власного виборця, швидко втрачає бали на міжнародній арені, і підтримку своїх же союзників. До прикладу, якщо раніше Нідерланди блокували спільно з Німеччиною запит України про військове озброєння по лінії НАТО, то тепер міністр оборони Нідерландів зазначив, що «контекст змінився» і Нідерланди готові знову його розглянути.
Зрозуміло, що ситуація з моменту висування ультиматуму з боку Росії на адресу колективного Заходу у світі змінилась. Відсидіти десь в окопі не вдасться. Критика на адресу Німеччини спрацювала. Принаймні вчора під час слухань у Бундестазі глава МЗС ФРН Бербок пригрозила РФ санкціями щодо ПП-2. Також Німеччина повернулась до розгляду запиту Естонії про передачу Україні гаубиць, вирішила не скорочувати персонал посольства у Києві. Ну і 7 лютого відбудеться зустріч Байдена і Шольца по Україні.
Від позиції Німеччини залежить наскільки єдиним виглядає і виглядатиме колективний Захід у питанні стримування РФ. І поки Німеччина буде аргументувати свою хитку позицію тим, що треба «не провокувати РФ», вона гратиме на руку Кремлю і демонструватиме слабкість і роз’єднаність Європи.
Наостанок, я згадав як ми подавали резолюцію на Раді АЛДЄ у 2018 році щодо звільнення Олега Сенцова і усіх українських політичних в’язнів з РФ. Здавалось би, зміст резолюції навіть не допускав голосів проти. Але німці були проти. Ми буквально їх ловили у коридорі і переконували у тому, що Росії треба протистояти усіма способами. Сподіваюсь, що дипломатичні методи, задіяні Штатами, переконають Берлін, що прийшов час визначитись і дати відповідь на питання «Ви чьих будете?»
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 604
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 586
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 363
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 351
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 231
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 37709
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 3249
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2617
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 2167
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 2052
