Висока конкуренція стимулює вихід проєктів з "зеленої" сертифікацією
В Україні було сертифіковано 6 проєктів нерухомості за сертифікацією BREEAM, з них, 4 бізнес центри – 2 черги БЦ Астарта та БЦ Гранд, та Оптіма Плаза у Львові.
Разом з тим – є 13 сертифікацій LEED (найпоширеніша американська система еко сертифікації). Це будівлі в рамках Unit.City, Lviv Innovation Park, нові бізнес центри MAG.NETT та KMOST, та декілька окремих офісів компаній – Shell, NOX, NEC, бутік Chanel. Тобто загалом – 18 будівель. Загалом в усіх країнах Східної Європи сертифіковано 457 проєктів, тоді як Західна Європа загалом має 4980 еко-будівлі (лідери – Північноєвропейські країни), а США – 20 761 проєкт. Якщо порівнювати з іншими країнами простору СНД та Східної Європи, Україна має показник на рівні середнього, та сильно поступається західноєвропейским країнам. Інтерес до зеленої сертифікації зˈявився порівняно недавно – більшість проєктів пройшли її в рамках останніх 5 років. Головними тригерами розвитку зеленої сертифікації в світі є вимоги клієнтів, державна регуляторна політика, турбота про власне здоровˈя та навколишнє середовище, зниження операційних витрат, збільшення вартості бізнесу та використання факту сертифікації в піар активностях. Головною ж перешкодою до зеленої сертифікації у світі називають завеликі грошові та часові витрати. Вочевидь, більша частина з стимулюючих факторів почала відігравати роль лише останніми роками, з розвитком ринку, обізнаності, що почало призводити до відчутних переваг отримання сертифікації над витратами на неї. Так, у порівнянні із "звичайними" будівлями об'єкти із зеленою сертифікацією – однозначно найбільш помітні та успішні за багатьма параметрами.
Чи слід очікувати бум зеленої сертифікації в Україні?
Збільшення зелених зон, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вторинно перероблених , проєктування зелених покрівель та фасадів, а також використання сучасних технологій з альтернативними джерелами енергії та заощадженні природніх ресурсів – стають на сьогодні трендом для проєктувальників.
На українському ринку нерухомості проєктів “здорового” будівництва стає дедалі більше.
В основному це відображується в енергоефективності будівель. Енергоефективні технології дозволяють знизити енергоспоживання будинків, зменшити викид СО2 в атмосферу, а відповідно і негативний вплив на природу.
Стандарти в вітчизняних нормативних документах з енергозбереження будинків стають дедалі суворішими.
Оскільки зниження енергоспоживання позитивно відображається не тільки на збереженні оточуючого середовища, але й безпосередньо на комунальних витратах,то можна спрогнозувати, що тренд на енергозбереження і екологічность в Україні буде тільки посилюватись. Висока конкуренція на ринку нерухомості примушують девелоперів якомога швидше впроваджувати нові формати нерухомості, попри те, що ціна за м2 такого екобудинку дещо вища від «звичайного» запит від інвесторів стає дедалі більшим.
Які переваги така сертифікація несе для девелоперів та орендарів?
Голові переваги, що надає сертифікація – більша додана вартість проєкту у поєднанні з нижчими витратами на його утримання та обслуговування:
- значно нижчі операційні витрати (на 11-15% в середньому);
- вища вартість бізнесу (до 38%);
- кращі конкурентні позиції на ринку, репутація та імідж бренду та можливість встановлювати більшу орендну плату (у світі в середньому орендний дохід від 3 до 18%);
- в багатьох країнах зелена сертифікація необхідна для відповідності локальному законодавству, та можливості отримувати пільги та фінансування з боку державних інституцій.
У той же час орендарі таких будівель, отримують переваги:
- більш комфортна та здорова робоча атмосфера, що підвищує продуктивність праці;
- економія на експлуатаційних витратах;
- дотримання корпоративної соціальної відповідальності;
- вищі конкурентні переваги при залученні цінних фахівців.
Якщо порівнювати із динамікою сертифікації в Україні минулих років, колі траплялися лише її поодинокі випадки, то кількість проєктів, що проходять її зараз, дозволяють говорити про бум.
Причиною є розвиток та більший вплив на ринок факторів стимулювання зеленої сертифікації:
- Все більше як індивідуальних користувачів будівель, так і компаній-орендарів які вони складають, знають що таке сертифікована будівля, та переваги, які вона дає, а тому, девелопери намагаються задовольнити новий запит ринку. Можливо, поки що це не визначальна конкурентна перевага, проте її вплив у найближчі роки буде тільки зростати.
- Важливим фактором також є постійне зростання вартості комунальних послуг та нестабільність цін на витратні матеріали – зелена сертифікація це більш розумне та ефективне використання ресурсів зараз та значно нижчі експлуатаційні витрати потім.
- Об'єкти, що бажають позиціонувати себе як іноваційні, та такі, що націлені на прогресивну аудиторію орендарів, покупців та відвідувачів, частка якої все більше зростає в країні, мають бути сертифікованими, аби бути конкурентоздатними: це створення додаткової цінності, що демонструє турботу про майбутні покоління й навколишнє середовище, впевненість у найбільш комфортних, екологічних та здорових просторах для життя та діяльності.
- Зелена сертифікація – це точка, до якої рано чи піздно приходить бізнес на шляху підвищення совєї ефективності: адже це якість, що зменшує інвестиційні та девелоперські ризики, і це максимізація прибутків, адже сертифіковані обˈєкти більш економічно ефективні та мають більшу ринкову вартість.
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька вчора о 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова вчора о 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський вчора о 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький вчора о 09:09
- Автоматичні штрафи за інвалідів: Чому українська інклюзія пахне рекетом Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 06.02.2026 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова 05.02.2026 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін 05.02.2026 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський 05.02.2026 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 462
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 315
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 263
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 146
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 145
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 87555
-
ПриватБанк списав 140 мільярдів гривень проблемних кредитів
Фінанси 4826
-
Bloomberg: Танкери з нафтою РФ змагаються за покупців в Азії, бо Індія скорочує закупівлі
Бізнес 1371
-
Японія виділила Україні перший транш за механізмом G7, Канада – останній
Фінанси 1212
-
Викиньте вітамінки та їжте морозиво взимку. Як працює імунітет – пояснює інфекціоніст
Життя 1056
