Висока конкуренція стимулює вихід проєктів з "зеленої" сертифікацією
В Україні було сертифіковано 6 проєктів нерухомості за сертифікацією BREEAM, з них, 4 бізнес центри – 2 черги БЦ Астарта та БЦ Гранд, та Оптіма Плаза у Львові.
Разом з тим – є 13 сертифікацій LEED (найпоширеніша американська система еко сертифікації). Це будівлі в рамках Unit.City, Lviv Innovation Park, нові бізнес центри MAG.NETT та KMOST, та декілька окремих офісів компаній – Shell, NOX, NEC, бутік Chanel. Тобто загалом – 18 будівель. Загалом в усіх країнах Східної Європи сертифіковано 457 проєктів, тоді як Західна Європа загалом має 4980 еко-будівлі (лідери – Північноєвропейські країни), а США – 20 761 проєкт. Якщо порівнювати з іншими країнами простору СНД та Східної Європи, Україна має показник на рівні середнього, та сильно поступається західноєвропейским країнам. Інтерес до зеленої сертифікації зˈявився порівняно недавно – більшість проєктів пройшли її в рамках останніх 5 років. Головними тригерами розвитку зеленої сертифікації в світі є вимоги клієнтів, державна регуляторна політика, турбота про власне здоровˈя та навколишнє середовище, зниження операційних витрат, збільшення вартості бізнесу та використання факту сертифікації в піар активностях. Головною ж перешкодою до зеленої сертифікації у світі називають завеликі грошові та часові витрати. Вочевидь, більша частина з стимулюючих факторів почала відігравати роль лише останніми роками, з розвитком ринку, обізнаності, що почало призводити до відчутних переваг отримання сертифікації над витратами на неї. Так, у порівнянні із "звичайними" будівлями об'єкти із зеленою сертифікацією – однозначно найбільш помітні та успішні за багатьма параметрами.
Чи слід очікувати бум зеленої сертифікації в Україні?
Збільшення зелених зон, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вторинно перероблених , проєктування зелених покрівель та фасадів, а також використання сучасних технологій з альтернативними джерелами енергії та заощадженні природніх ресурсів – стають на сьогодні трендом для проєктувальників.
На українському ринку нерухомості проєктів “здорового” будівництва стає дедалі більше.
В основному це відображується в енергоефективності будівель. Енергоефективні технології дозволяють знизити енергоспоживання будинків, зменшити викид СО2 в атмосферу, а відповідно і негативний вплив на природу.
Стандарти в вітчизняних нормативних документах з енергозбереження будинків стають дедалі суворішими.
Оскільки зниження енергоспоживання позитивно відображається не тільки на збереженні оточуючого середовища, але й безпосередньо на комунальних витратах,то можна спрогнозувати, що тренд на енергозбереження і екологічность в Україні буде тільки посилюватись. Висока конкуренція на ринку нерухомості примушують девелоперів якомога швидше впроваджувати нові формати нерухомості, попри те, що ціна за м2 такого екобудинку дещо вища від «звичайного» запит від інвесторів стає дедалі більшим.
Які переваги така сертифікація несе для девелоперів та орендарів?
Голові переваги, що надає сертифікація – більша додана вартість проєкту у поєднанні з нижчими витратами на його утримання та обслуговування:
- значно нижчі операційні витрати (на 11-15% в середньому);
- вища вартість бізнесу (до 38%);
- кращі конкурентні позиції на ринку, репутація та імідж бренду та можливість встановлювати більшу орендну плату (у світі в середньому орендний дохід від 3 до 18%);
- в багатьох країнах зелена сертифікація необхідна для відповідності локальному законодавству, та можливості отримувати пільги та фінансування з боку державних інституцій.
У той же час орендарі таких будівель, отримують переваги:
- більш комфортна та здорова робоча атмосфера, що підвищує продуктивність праці;
- економія на експлуатаційних витратах;
- дотримання корпоративної соціальної відповідальності;
- вищі конкурентні переваги при залученні цінних фахівців.
Якщо порівнювати із динамікою сертифікації в Україні минулих років, колі траплялися лише її поодинокі випадки, то кількість проєктів, що проходять її зараз, дозволяють говорити про бум.
Причиною є розвиток та більший вплив на ринок факторів стимулювання зеленої сертифікації:
- Все більше як індивідуальних користувачів будівель, так і компаній-орендарів які вони складають, знають що таке сертифікована будівля, та переваги, які вона дає, а тому, девелопери намагаються задовольнити новий запит ринку. Можливо, поки що це не визначальна конкурентна перевага, проте її вплив у найближчі роки буде тільки зростати.
- Важливим фактором також є постійне зростання вартості комунальних послуг та нестабільність цін на витратні матеріали – зелена сертифікація це більш розумне та ефективне використання ресурсів зараз та значно нижчі експлуатаційні витрати потім.
- Об'єкти, що бажають позиціонувати себе як іноваційні, та такі, що націлені на прогресивну аудиторію орендарів, покупців та відвідувачів, частка якої все більше зростає в країні, мають бути сертифікованими, аби бути конкурентоздатними: це створення додаткової цінності, що демонструє турботу про майбутні покоління й навколишнє середовище, впевненість у найбільш комфортних, екологічних та здорових просторах для життя та діяльності.
- Зелена сертифікація – це точка, до якої рано чи піздно приходить бізнес на шляху підвищення совєї ефективності: адже це якість, що зменшує інвестиційні та девелоперські ризики, і це максимізація прибутків, адже сертифіковані обˈєкти більш економічно ефективні та мають більшу ринкову вартість.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730