Саботаж судового урядника Федька

Доволі регулярно з’являються повідомлення: суд спрямував заставу на потреби ЗСУ. Та чи завжди кошти доходять за призначенням? Приклад із полтавською ДСА на чолі з В.Федьком свідчить про протилежне.

Уже 24 лютого, у перший день повномасштабної збройної агресії рф, Нацбанк відкрив спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Відтоді НБУ регулярно повідомляє про суми зібраного, скільки перераховано на потреби військових, що залишилося.

Так, станом на 2 травня витрачено понад 15,6 млрд грн, залишилося ж на спецрахунку 77 млн грн.

При цьому більше 4,9 млрд грн в еквіваленті надійшло з-за кордону. У євро, фунтах, доларах США, Канади та Австралії, юанях Китаю, єнах Японії, франках Швейцарії, злотих Польщі. До шляхетної справи боротьби з рашизмом фінансово долучилися й мешканці Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Норвегії та багатьох інших країн.

З офіційних повідомлень Офісу Генпрокурора та заміток у ЗМІ доволі часто можна дізнатися про звернення застав у дохід держави та спрямування відповідних коштів на потреби Збройних Сил України.

Сформувалася вже чимала практика, коли за клопотаннями прокурорів у різних кримінальних провадженнях при порушенні раніше визначених процесуальних обов’язків, зміні місця проживання, переховуванні від слідства, втечі закордон підозрюваних та обвинувачених рішеннями судів оголошували в розшук, а раніше внесені застави перераховували на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України.

Джерело: Радіо Свобода

Наведу лише незначний перелік подібних повідомлень Офісу Генпрокурора:

від 14 березня – про 352 тис. грн застави за підозрюваного у заволодінні шахрайським шляхом квартирами жителів м. Запоріжжя;

від 18 березня – про 6 млн грн за обвинуваченого у створенні злочинної організації та участі у ній, а також у скоєнні низки кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів;

від 21 березня – про 20,7 млн грн за обвинуваченого – бенефіціара низки підприємств, який організував придбання на території рф дорожнього бітуму зі сплатою митних платежів до бюджету росії, тощо;

від 23 березня – про  майже 1,5 млн грн за обвинуваченого у незаконному заволодінні бюджетними коштами, виділеними на будівництво доріг;

від 6 квітня – про майже 10 млн грн застави, внесеної за ексголову правління НАК «Нафтогаз України».

Джерело: Варіанти. Львів

Географія таких звісток охоплює практично всі терени України.

Джерело: Галицький кореспондент

Суми застав коливаються від десятків тисяч до десятків мільйонів гривень.

Джерело: Закарпаття онлайн

Судді, там де можливості для їхньої роботи існують – від Одеси та Запоріжжя до Галичини та Закарпаття, свої обов’язки виконують.

На відміну від чиновників.

В.о. начальника ТУ ДСА Віталій Федько. Колаж ІВ Полтавщина

Понад місяць тому мені довелося розглядати клопотання про звернення застави в дохід держави стосовно раніше судимого громадянина Грузії Анч…дзе Г…ргі, 1990 року народження, підозрюваного в тому, що разом з іншою особою із застосуванням пістолета, спорядженого гумовими набоями, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, та сокири 9 жовтня 2021 року вони завдали тілесних ушкоджень кільком мешканцям м. Горішні Плавні та пошкодили належне їм майно.

Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області підозрюваному було визначено розмір застави – 45 тисяч 400 грн.

Після внесення цих коштів Анч…дзе Г…ргі був звільнений з-під варти, але в подальшому порушив покладені на нього обов’язки. Зокрема, не з’явився за викликом до Полтавського апеляційного суду, не повідомив слідчого, прокурора про своє місцеперебування, не здав на зберігання паспорт для виїзду за кордон, не з’явився до органів Нацполіції для отримання електронного засобу контролю.

19 листопада 2021 року інший слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави надав дозвіл на затримання підозрюваного, а 26 листопада його оголосили в розшук.

Виклавши зазначені обставини, прокурор Полтавської обласної прокуратури просив звернути заставу в дохід держави та зарахувати її на спеціальний рахунок Міністерства оборони України для потреб ЗСУ. Ухвалою від 21 березня клопотання було задоволено судом.

24 березня прокурор направив рішення суду до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області. Для виконання.

Згодом з’ясувалося, що листом, датованим 1 квітня, за підписом виконувача обов’язків начальника управління Віталія Федька ухвала повернута. Без виконання.

Зауважу відразу, що Кримінальний процесуальний кодекс України в подібних ситуаціях не надає посадовцю ДСА, який не є учасником / стороною кримінального провадження, жодного права на  оскарження судового рішення, яке його чимось не влаштовує (див. п. 19 та п. 25 ч. 1 ст. 3, а також ст. 393 КПК).

Натомість кожен державний службовець повинен сумлінно виконувати судові рішення, котрі набрали законної сили.

Попри це чиновник забракував ухвалу з таких підстав:

«не містить обґрунтування з посиланням на нормативно-правовий акт, який би передбачав порядок виконання ухвали суду про звернення застави у дохід держави із одночасним зарахуванням його на спеціальний рахунок Міністерства оборони України»;

відповідно до норм КПК України,  якщо підозрюваний, обвинувачений порушує покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, «застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору» (інакше кажучи, депонується на рахунку ДСА).

Отож, на федькову думку, «ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави передбачено два взаємовиключаючі способи її виконання».

Крім того, подана прокурором копія судового рішення не була завірена «відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати» (навіть якщо так, ніщо не заважало чиновникам із ДСА запропонувати прокурору невідкладно усунути цей недолік, або ж  зробити те самим – комунікація між судом і ТУ ДСА здійснюється постійно, було б бажання!).

Про очевидне вишукування причин для невиконання судового рішення свідчать і такі зауваження: «невірно зазначено ім’я підозрюваного (відсутнє по батькові) та дата винесення ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області».

Вказаної ухвали в моєму розпорядженні не було. Єдиний державний реєстр судових рішень з початку агресії рф закритий. Тому я й перенесла дату із клопотання прокурора. Проте ця помилка аж ніяк не впливала на суть винесеного мною як суддею рішення.

Стосовно ж відсутності в рішенні по батькові підозрюваного (іноземця, уродженця та громадянина Грузії) вимоги бюрократа взагалі виглядають сміхотворними. Однак безглуздості своїх претензій він, схоже, й не помітив. Хоча сам змушений звертатися до прокурора виключно по імені: «Шановний пане Антоне!»

Тепер про найбільш суттєве.

Дійсно, чинна нормативна база не містить вказівок щодо процедур спрямування застав на потреби Збройних Сил України. За винятком клопотань про таке самих підозрюваних чи обвинувачених – заради зміни раніше обраного запобіжного заходу на особисте зобов’язання.

Однак є вимога часу.

Проти нас ведеться війна. Кривава, безжальна, виснажлива. Підступним, жорстоким ворогом, що має значну чисельну перевагу.

Ракетні та бомбові удари вражають воєнні та цивільні об’єкти, руйнуються міста й села, цілеспрямовано та наполегливо знищується інфраструктура, окуповано частину українських теренів, звідки вивозяться матеріальні цінності. Найгірше, що гинуть люди, включно з мирним населення.

На подолання ворожого нападу спрямована діяльність ЗСУ, тому вони потребують негайної допомоги, зокрема й фінансової. Від своєчасного забезпечення війська всім необхідним залежить майбутнє нашої держави і всього українського народу.

Отож прокурорам і суддям й доводиться брати відповідальність на себе. Вишукуючи всі можливості.

Не врегульовані законом і такі, наприклад, нестандартні дії та рішення, про які стає відомо з інформації на сайті Офісу Генпрокурора:

«За участі прокурорів Стрийської окружної прокуратури судом задоволено клопотання про звернення речових доказів в дохід держави. Близько 750 тис грн буде перераховано на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України» (йдеться про резервуар із нафтопродуктом, вилученим під час проведення огляду місця події – у кримінальному провадженні за фактом крадіжки 40 тон нафти);

«За ініціативи прокурорів Офісу Генерального прокурора на потреби Збройних Сил України передано 650 200 євро […] кошти були арештовані в рамках кримінального провадження за фактами службової недбалості, зловживання владою, розтрати, шахрайства та відмивання коштів службовими особами українських держпідприємств та іноземних компаній» (мало місце безпідставне перерахування коштів за нібито врегулювання спору щодо затопленого судна на транзитний рахунок українського банку з рахунку, відкритого на території РФ);

«Прокурорами Подільської окружної прокуратури міста Києва спільно з працівниками Подільського УП ГУ Нацполіції в м. Києві та співробітниками ДЗНД СБУ на потреби Збройних Сил України передано близько 30 тон медичних товарів, вилучених у ході досудового розслідування» (під час обшуків підприємств, підконтрольних громадянину рф, а також на складах, де накопичувалась продукція, чим попереджене можливе потрапляння до рф засобів першої медичної допомоги, перев’язочних матеріалів, ліків, шприців);

«Завдяки прокурорам Буковини понад 1,3 млн грн та 12 транспортних засобів передано на потреби ЗСУ» (йдеться про звернення застав та вилучених транспортних засобів – у ході досудового розслідування кримінальних проваджень);

На Дніпропетровщині на потреби Збройних Сил України «обласною прокуратурою передано 52 автомобілі, екскаватор-навантажувач, 130 т лісодеревини, пальне та інше матеріально-технічне забезпечення» (вилучення відбулось у ході досудового розслідування в кількох кримінальних провадженнях);

«Офісом Генерального прокурора спільно з Бюро економічної безпеки України забезпечено спрямування більше 13 млн гривень на потреби Збройних Сил України. Ці кошти були арештовані в рамках кримінального провадження за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами двох підприємств, які здійснювали незаконну торгівлю товарами широкого вжитку – тютюновими виробами та алкоголем» (1 122 500 грн, 130 735 євро, 261 790 доларів США та 1 130 фунтів стерлінгів були вилучені під час проведення обшуку);

«За ініціативи Волинської обласної прокуратури на потреби Збройних Сил України передано 74 транспортні засоби, понад 35 тон паливно-мастильних матеріалів» (вилучених і арештованих у ході досудового розслідування кримінальних проваджень);

«За ініціативи Офісу Генерального прокурора за рішенням Міністерства оборони України для забезпечення обороноздатності України на користь держави стягнуто золото у банківських злитках вагою понад 48 кілограм. Вартість вилученого у грошовому еквіваленті складає понад 90 млн грн» (вилучене в рамках розслідування кримінального провадження майно належало колишньому міністру, що входив до оточення експрезидента-утікача, причетному до заволодіння державною резиденцією «Межигір’я»).

Рекомендації РСУ

Вирішуючи клопотання прокурора стосовно застави, я керувалася рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, котрі опублікувала Рада суддів України 2 березня 2022 року.

Поміж іншого там говорилося про неприпустимість формалізованих підходів та вимагання слідчими суддями документів, «які очевидно для суду не можуть бути надані через військові дії», або ж, наприклад, роздруківок із ЄДРСР.

Крім того, вищий орган суддівського самоврядування спонукав суддів «брати на себе відповідальність, напрацьовувати відповідну судову практику, виходячи з реалій воєнного часу та необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження».

Уже 24 лютого 2022 року Верховний Суд закликав:

«Суди України наразі мають забезпечити розгляд термінових справ, зокрема пов’язаних із питаннями обороноздатності держави, забезпечення режиму воєнного стану, мобілізації, питань, які потребують термінового вирішення».

На жаль, судовий чиновник керується іншими міркуваннями. Не виключено, що меркантильними (перекидати кошти, які депонуються на рахунку ДСА, з однієї статті витрат на іншу бухгалтерія вміє), або ж мотивами помсти – особисто мені як викривачу корупції.

Згадувати ж про Федька я мусила неодноразово.

Ось тут йшлося про 100 тисяч гривень, виявлені правоохоронцями в холодильнику заступника начальника ТУ ДСА – за висновками досудового слідства то була частина «відкату» з підприємця за можливість здійснювати ремонт приміщень судів у Полтавській області. Розповідала й про те, як колишній начальник ТУ ДСА Іван Клочко та його «зам» перешкоджали досудовому слідству, що здійснювалося з попередньою кваліфікацією: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Обидва посадовці зухвало та цинічно двічі відмовилися виконувати постанови старшої слідчої в особливо важливих справах обласного ГУНП про витребування документів, а потім і ухвалу суду з цього приводу.

Тут я писала про сумнівні дії та рішення кількох суддів, включно з головою Октябрського районного суду м. Полтави, завдяки яким неусунутий від керівної посади Федько отримав виправдувальний вирок (апеляційна інстанція за скаргою прокуратури свого слова ще не сказала).

А тут  – про прохання Федька, якому виявилося мало повернення внесеної за нього застави, до київського керівництва: встановити йому доплату в розмірі «170 відсотків посадового окладу».

Клопотання чиновник обґрунтував, поміж іншого, своїми моральними якостями! А фінансові можливості – тим, що грошенята на надбавку ТУ ДСА зекономило.

Про нецільове використання коштів підрозділами ДСА України на прикладі багаторічного зволікання з впровадженням системи електронного суду відгукувався нещодавно голова Верховного суду Всеволод Князєв. Йшлося про змарновані роки та вдало для когось «освоєні» сотні мільйонів гривень.

Не хотілося б, аби щось подібне сталося й з коштами, які суди спрямовують на потреби українського війська.

У справі стосовно грузинського «гастролера» прокурор знайшов вихід – звернувся до суду за роз’яснення рішення. Відповідна ухвала побачила світ 26 квітня. У ній виправлено дату рішення слідчого судді Комсомольського міського суду та вказано конкретні реквізити спеціального рахунку Міністерства оборони України.

Якщо ж перепони з боку Федька чинитимуться й надалі, сподіваюсь, що правоохоронці згадають про статтю 382 КК України, котра встановлює відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Тим більше, якщо ті самі дії вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або якщо вони заподіяли істотну шкоду державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Водночас хочеться вірити, що в діях свавільного та користолюбного посадовця не знайдеться ознак державної зради, тобто умисно вчиненого діяння, зокрема, на шкоду обороноздатності України (ст. 111), а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (ст. 114-1 КК України).

А взагалі ж органам правопорядку, певно, варто перевірити, чи не саботують рішення судів щодо спрямування застав на потреби ЗСУ інші федьки з ДСА.

Тим часом законодавцям слід вдосконалити нормативну базу. Аби судові чинуши не мали жодного шансу шкодити обороноздатності держави надуманими бюрократичними зачіпками.