Про "безсторонність" ВРП і "незалежність" слідчих

Гіркоту вимушеної відставки судді Струкову компенсувала низка приємних "бонусів". Мільйонну вихідну допомогу супроводжувало закриття кримінального і дисциплінарного проваджень. Про своїх система дбає.

Наразі мені доводиться оскаржувати постанову слідчого ДБР про закриття кримінального провадження стосовно Олександра Мамая (старого/нового мера Полтави), Олександра Ковжоги (його представника в суді), Дмитра Трихни (колишнього заступника міського голови) та Олександра Струкова (ексголови Октябрського райсуду Полтави).

Провадження внесене до ЄРДР за моєю заявою про вчинене Мамаєм завідомо неправдиве повідомлення про злочин, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому злочині, а також про завідомо неправдиві показання свідків на допитах у прокуратурі й суді.

Трапилось усе те на початку 2015 року.

Я розглядала адміністративну справу за обвинуваченням мера в діях, пов’язаних із корупцією. Мамай уповноважив Трихну виторгувати в мене бажане судове рішення (закриття справи без визнання мера винуватим). Я повідомила правоохоронців про вплив на суд і пропонування неправомірної вигоди. Негласні слідчі дії супроводжували всі подальші перемовини Трихни й Мамая зі мною. Активними учасниками подій були й Ковжога (колишній заступник начальника міліції міста) та його кум Струков.

Вірогідно, відбувся витік оперативної інформації (на жаль, подібне в Україні не є рідкістю).

Діючи на випередження, Мамай спробував розвернути ситуації дзеркально. Скликав брифінг, повідомив журналістам, що суддя Гольник вимагала в нього 5 тис. доларів хабара. Продемонстрував заяви про злочин, які негайно були направлені до прокуратури області й СБУ.

Два наступні дні Мамай, Трихна і Ковжога присвятили свідомому й натхненому оббріхуванню мене на допитах у прокуратурі.

7 квітня 2016 року, на Благовіщення! (а до того виклики до суду ігнорувалися), Мамай, Ковжога і Струков дали подібні свідчення під присягою – у справі Трихни, єдиного, кого слідство прокуратури області наважилося відправити на лаву підсудних.

Попри очевидну неправду свідків суд відмовився дати їй належну оцінку. Зволікала й прокуратура.

Лише 12 квітня 2019 року вдалося добитися відкриття відповідного кримінального провадження.

За рік справу було закрито, про що я дізналася зі значним запізненням (наразі слідчий Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, який вів розслідування, сам перебуває …під слідством.

За повідомленнями ЗМІ слідчий та його подільники вимагали «$80000 хабара за вплив на керівництво ДБР для активізації розслідування кримінального провадження стосовно поліцейських».

Кілька місяців пішло в мене на те, щоб отримати текст постанови про закриття кримінального провадження (хоча КПК України зобов’язував слідчого надіслати мені цей документ негайно після його появи).

Тепер оскаржую постанову недружного із Законом слідчого ДБР в судовому порядку.

Датована постанова 8 квітня 2020 року.

І тут цікава хронологія простежується.

19 липня 2019 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга адвоката Романа Маселка стосовно судді Струкова.

Частина 4 ст. 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у чинній на той час редакції вказувала, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Як конкретизували подальші зміни законодавця (від 16.10.2019), цей строк не повинен перевищувати більше ніж 60 днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.

22 січня Третя Дисциплінарна палата ВРП відкрила проти тодішнього голови Октябрського райсуду Полтави Олександра Струкова дисциплінарну справу – у зв’язку з наявністю в його діях ознак проступку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Річ у тім, що Струков хронічно «не встигав» вчасно притягувати до адміністративної відповідальності водіїв, затриманих за кермом нетверезими. Лише за останні 3 роки його напрочуд корисної кар’єри понад 170 осіб уникли покарання внаслідок зволікання судді зі строками розгляду справ. Зусилля законодавця, який встановив за подібні правопорушення чималі штрафи та вилучення прав на керування транспортними засобами були зведені нанівець.

Олександр Струков, його адвокат та Роман Маселко, фото з сайту ВРП

Крім цього, на суддю Струкова було подано в той час цілу низку обґрунтованих і вагомих дисциплінарних скарг. Зокрема, від прокуратури Полтавської області. Деякі зі скарг чекали свого часу з квітня 2018 року.

Провини «законника» цілком могли затягнути на ганебне вигнання з суддівських лав. Із втратою звання та всіх привілеїв. Включно з гарантованим державою чималим довічним грошовим утриманням.

Відповідно до ч. 13 ст. 49 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», в усіх її редакціях, що припали на період, який нас цікавить, Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом 90 днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений палатою не більше ніж на 30 днів у виключних випадках – за потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

З публікації інтернет-видання «Полтавщина»

26 лютого члени Третьої Дисциплінарної палати вирішили відкласти розгляд «дисциплінарки» Струкова на невизначений час. Причина – голова суду не надав документи, які вимагала ВРП, зокрема характеристику, затверджену зборами суддів.

Зате коли Струков вирішив втекти від відповідальності на «заслужений» відпочинок, вищий орган суддівського врядування прискорився.

Як повідомляє сайт ВРП, 24 березня до «суду над суддями» надійшла заява Струкова про відставку та матеріали про його звільнення з посади судді.

3 квітня ВРП розмістила повідомлення про включення до порядку денного засідання, призначеного на 9 квітня, відповідного питання.

І – чітко за графіком – побажання втомленого, точніше переляканого, носія мантії було задоволене. Одноголосно.

Причин подання заяви про відставку, крім бажання уникнути суворого дисциплінарного покарання, у Струкова бути не могло. 1 червня йому виповнювалося 65 років – граничний вік для перебування на посаді судді (див. ст. 120 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

З посту Центру протидії корупції

Дії ВРП обурили громадськість. Тим більше, що розгляд заяви про відставку відбувся за зачиненими дверима. Попри звернення до ВРП про трансляцію засідання.

Між тим сам Струков, поза сумнівом, наперед знав про результати розгляду його прохання. І що ВРП не стане звільняти його в порядку дисциплінарного покарання.

За 2 дні до рішення ВРП голова суду призначив збори суддів, які мали обрати його наступника на цій адміністративній посаді, – на 13 квітня. То було єдине питання порядку денного.

Уже о 17 год. 25 хв. 9 квітня Струков заповнив на сайті НАЗК декларацію (перед звільненням). Із неї слідує, що з початку року, тобто за 3 повних місяці й кілька днів квітня, він отримав 1 млн 508 тис. 500 грн зарплатні.

Назавтра по обіді Струков зробив повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: ще 967 тис. 269 грн, отримані ним 10 квітня.

Хтось іще зуміє так швидко оформити вихідну допомогу?

Декларації судді Струкова

В останні дні роботи Струков устиг і деяких водіїв-правопорушників «обілетити». Масово закривав справи за ст. 130 КУпАП, посилаючись на відсутність у діях особи складу, або події та складу, адміністративного правопорушення.

Та повернуся до справ кримінальних.

Як пам’ятаєте, слідчий ДБР закрив провадження стосовно Мамая, Струкова та інших торік 8 квітня.

А 2 квітня я отримала повідомлення, що заходи забезпечення безпеки стосовно мене як потерпілої від замаху, що стався 22 листопада 2017 року, скасовані. Це при тому, що місяцем раніше на запити парламентської ТСК з контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів обласні прокуратура та управління Нацполіції запевняли: здійснюються всі необхідні слідчі дії, потерпілу забезпечено державною охороною.

Я неодноразово вказувала причини, з яких на час скоєння цього злочину найбільшу вигоду від мого усунення отримували Струков і Ковжога, його та мамаїв приятель. Голова суду наразився тоді на великі неприємності через переслідування мене як викривача корупційного злочину. А колишній міліціянт – своїми методами – намагався вирішити проблеми обох посадовців.

Згодом слідчий, який виніс постанову про позбавлення мене охорони, зізнався, що виконував вказівки свого керівництва. Невдовзі він перейшов на службу до обласного управління поліції, а в міському управлінні продовжувати розслідувати напад на мене доручили слідчій із найменшим стажем роботи.

Як бачимо, зусилля Тимчасової слідчої комісії ВРУ, спрямовані на виправлення допущених у ході досудового розслідування недоліків, успішно нейтралізували місцеві закулісні «режисери» дійства.

Дарма ТСК у звіті, затвердженому постановою Верховної Ради України № 712-ІХ від 17 червня 2020 року, вказувалося, що «через неправильну кваліфікацію слідством не встановлюються ні організатори, ні замовники нападу».

Властивості файлів з сайту ВРП

Уточнюючи деякі дати для цього тексту, я наштовхнулася на ще один прикметний факт.

Властивості розміщеного на сайті ВРП файлу <pd_rada_27_09-04-2020_0.docx> свідчать, що остаточне формування порядку денного засідання цього органу, де мала розглядатися відставка Струкова, відбулося напередодні – о 14:55.

За півтори години, того ж таки 8 квітня, було створено зміст файлу <pd_3dp_15-04-2020.doc>. То був проєкт порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати ВРП на 15 квітня 2020 року. А першим пунктом у ньому – розгляд дисциплінарної справи судді Струкова, відкритої за скаргою Романа Маселка.

Зрозуміло, що «дисциплінарка» стосовно вже звільненого судді була закрита.

Як то кажуть, порішали.

Частина 3 ст. 55 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» з відсилкою на ст. 126 Конституції передбачає, що ВРП має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади внаслідок подання ним заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади, зокрема за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Простіше кажучи, якби ВРП переймалася чистотою суддівських лав, то мусила б спершу розглянути дисциплінарні скарги, здатні спричинити звільнення судді. Щоб позбавити державу від величезних витрат на утримання осіб, які зганьбили це високе звання.

Замість епілогу

26 червня 2020 року в Октябрському районному суді м. Полтави відбулися урочисті збори – з нагоди Дня Конституції. На збори було запрошено суддю у відставці Олександра Струкова та начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області Івана Клочка.

Струков і його нагорода

Клочко вручив Струкову нагрудний знак ДСА України – «Знак пошани».

Система подбала про свого взірцевого представника.