Партнери стали більш вимогливими до себе особисто, а також до колег. Зараз всі гравці юридичного ринку працюють дуже активно, тому конкуренція стала ще більш вираженою. В нашій Компанії, з початком кризи, не було необхідності розподіляти функції між партнерами. Тобто партнери не стали виконувати якісь нових функцій. Розподіл обов’язків існував у Компанії завжди, але іноді обов’язки розподілялися між двома партерами, а іноді описання обов’язків не носило конкретного характеру. Але наприкінці 2008 року була здійснена реструктуризація управління Компанією. Після введення в дію, план реструктуризації чітко встановив, хто з партнерів виконує певні обов’язки. Це було дуже своєчасно. Коли виявилась потреба працювати у двічі більше ніж «до кризовий» період, партнери не стали витрачати час на вирішення цих питань.
Стосунки між партнерами не змінилися. З більшістю партнерів ми працюємо вже понад 15 років. Тому тимчасові труднощі не можуть змінити наші особисті стосунки. Змінився підхід до роботи, але не стосунки. У період кризи хтось втрачає, хтось находить.
2.Які є у Вашій фірмі «рецепти» щодо мінімізації ризиків, що виникають у зв’язку з виходом партнера з компанії? Як за таких умов не втратити певні юридичні практики, окремих клієнтів та співробітників або мінімізувати наслідки таких втрат?
У Компанії не має «рецептів». За весь час існування Компанії участь у партнерської угоді припинив тільки один партнер, який вирішив стати державним службовцем та працювати на державу. Це його вибір, якій підтримали партнери. Вихід партнеру відбувався поетапно, цивілізовано, з передачею практики, яку він очолював, іншим партнерам.
Але на запитання, я маю свою точку зору. Партнерство у юридичної компанії це колективна робота. Індивідуалізм партнера у роботі з клієнтом повинен бути узгоджений з іншими партнерами. Тому, у разі виходу партнеру з компанії, інші партнери повинні розуміти, якщо були погоджені «тісні» стосунки з клієнтом, є ризик того, що з партнером може піти клієнт з яким «тісно» працював цей партнер. Можлива ситуація навпаки. З клієнтом працюють декілька партнерів, тому ризик втрати клієнта мінімізується.
Іншими словами, мінімізувати втрату практик та клієнтів для юридичної компанії, у зв’язку з виходом партнера, можливо шляхом узгодження цих питання між партнерами. Це буває не легко.
3.Як Ви ставитесь до перспективи партнерства з неюристами у рамках юридичної компанії? Чи допустимі, на Ваш погляд, інвестиції у компанію та нові клієнти в обмін на неучасть партнера-неюриста у безпосередній роботі юрфірми?
Декілька разів я відповідав ЗМІ, що не бачу можливості працювати з людиною яка не є юристом та не працює в Компанії на постійній основі. Але зараз, коли кризові явища у економіці країни тривають, я змінив свою точку зору. Зараз, коли конкуренція на юридичному ринку вийшла на інший рівень ніж «до кризовий» період, можливість залучення клієнтів стає на перший план.
Партнер-юрист, який не працює у юридичної компанії, але який розуміє нюанси юридичного менеджменту, та який залучає клієнтів, може бути партнером. При цьому потрібно чітко встановити стосунки: винагорода, порядок входу, виходу, виплати при вступу до партнерства та при його припиненні та інші.
Між тім я переконаний, що партнер-неюрист це неможливо. Це неможливо як асистент-фармацевт у хірурга під час операції.
