Хто врятує Україну і до чого тут комунікації
Теперішня криза в Україні викликає відчуття дежавю шестирічної давнини: держава знову не готова до екзистенційних викликів.
Теперішня криза в Україні викликає відчуття дежавю шестирічної давнини: держава знову не готова до екзистенційних викликів. Тоді, у 2014-му, на захист України стали добровольці, волонтери і бізнес, які замінили собою державні інституції, армію, розграбовану казну. Сьогодні знову на тлі розгублених заяв чиновників підприємці й активісти обирають діяти. Бізнесмени закуповують апарати штучної вентиляції легень, організовують підвіз людей на роботу та проводять безкоштовні онлайн-консультації, а волонтери самовіддано допомагають медикам і людям похилого віку.
Ми проходимо черговий тест на стійкість і людяність. Ця криза, як лакмус, проявить усіх: і держави, і людей, і компанії. Хтось, як це уже не раз бувало в нашій історії, віддає останнє і ризикує власним життям, а хтось намагається заробити всі гроші чи купує мерседеси. Важливо пам'ятати – кризи проходять, а любов і ненависть залишаються.
Пригадую, як три роки тому через бездіяльність чиновників МОЗ зірвався проєкт з упровадження екстреної медичної допомоги на мотоциклах – Мотошвидка. Наша агенція розробила для нього всю комунікацію, тому ця історія для нас особиста. Подібна модель існує у багатьох країнах світу, а її ефективність вимірюється тисячами врятованих життів. Та на наших дорогах ми так і не побачили мотошвидких. Це показовий приклад, який характеризує вітчизняну недореформовану недофінансовану систему охорони здоров’я, заручниками якої сьогодні стали всі ми.
Суспільство має прокинутися. Така медицина не врятує. І позиція страуса теж не врятує – ні в бізнесі, ні в політиці, ні у повсякденному житті. А що ж врятує? Вірність демократичним цінностям, соціальна відповідальність бізнесу і солідарність. Маємо приклад північно-європейських країн, де ця комбінація забезпечує економічне процвітання держав і лідерство в рейтингу щастя людей. Вона також дозволяє створювати стабільний бізнес-клімат в умовах постійної турбулентності. Зрештою, це не тільки про гуманізм чи емпатію – це про далекоглядність, адже йдеться про той самий маркетинг тільки на три кроки вперед.
Великий бізнес більше не може собі дозволити безпозиційність. Численні прояви ксенофобії, лукізму і расизму з боку D&G обернулися для компанії у 2018 році скасуванням шоу і багатомільйонними втратами. А чітке позиціюнування Adidas як компанії, що дбає про довкілля (з 2015 року вони виготовляють взуття з переробленого пластику, зібраного із дна світового океану) принесло їй любов споживачів і репутаційні бонуси.
У бізнесі позиційність і успішна самопрезентація будуються досить швидко і ефективно завдяки цілісній комунікації бренду. Наявність комунікаційної стратегії для вирішення маркетингових завдань та примноження соціального капіталу давно стала практикою не тільки великого, але й середнього бізнесу.
З офіційними комунікаціями на державному рівні чи комунікацією соціальних тем все набагато складніше. Під час кризи комунікаційні провали влади можуть мати катастрофічні наслідки: паніка і хаос як результат суперечливих заяв посадовців, соціальна напруга і заворушення як відповідь на спроби протягнути рішення про «мирне врегулювання» ситуації на сході чи форсування відкриття ринку землі. Здавалося б, медійний бекграунд вищого керівництва мав би допомогти налагодити ефективну комунікацію з суспільством, але realpolitik вимагає інших підходів і практик.
Тема війни залишається у всіх сенсах больовою точкою нашого суспільства та інформаційного простору. Україна втратила у ній майже стільки ж людей, скільки весь світ від коронавірусу. І попри цей грандіозний масштаб навіть у нашому суспільстві багато громадян намагаються відмежуватися від війни, роблять вигляд, що її не існує.
Коли до нас в агенцію прийшов Мар’ян Присяжнюк, волонтер, який одразу після Майдану почав допомагати нашим захисникам на сході, з проханням допомогти з брендингом його проєкту про увічнення пам’яті загиблих воїнів, ми одразу погодилися. На світлинах, зроблених відомим французьким художником українського походження Юрієм Білаком, – рідні загиблих з речами, які нагадують їм про найдорожчих. Мати з мечем сина, який захоплювався історичною реконструкцією, працював аналітиком, але змінив мирне життя на військовий обов’язок. Дружина з обручкою загиблого чоловіка, батько з підручником японської свого вісімнадцятирічного сина… Ми розробили всю айдентику цього проєкта – неймінг, логотип, типографію. Так з’явився “PLUS 1” – проєкт про єдність і цілісність державного організму, кожен елемент якого важливий. Кожна жертва у цій війні – це плюс одна історія втрати, плюс одна потреба згадати, плюс одна відповідь агресору, плюс одна демократична держава.
Сьогодні, щоб виграти війну з агресором та битву з коронавірусом, треба, перш за все, відповідально планувати комунікації та брати до уваги стрімкі зміни, які відбуваються у світі. Але найголовніше – єднатися заради перемоги і майбутнього.
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов вчора о 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин вчора о 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак вчора о 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова вчора о 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін 14.01.2025 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак 14.01.2025 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 14.01.2025 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 14.01.2025 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау 13.01.2025 11:48
- Про пенсії і справедливісь 501
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 334
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 163
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 153
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 114
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4394
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 4247
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 3182
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 2395
-
В Україні тестують німецький перехоплювач "шахедів". На що він здатен
Технології 2216