Чотирилапий (не) друг людини ?

Ситуація 1.

На початку цього літа, в суботу я гуляв із своїм 3-річним сином на  дитячому  майданчику, на якому крім мого сина було ще до тридцяти дітей віком до 7-8 років, старших дітей я не зауважував, бо ці старші діти набагато самостійніші за дітей до 7-8 років. Близько 20.00 год. із парку, що поряд із дитмайданчиком вибіг собака бійцівської породи без намордника, а кроків за 20 за собакою біг розгублений господар собаки. Собака не реагував на команди свого господаря. Цей собака забіг у натовп 7-8  річних дітей і до 20 хвилин бігав по дитмайданчику. Тільки завдяки Богу у цій ситуації жодна дитина не була пошкоджена собакою. Проте перелякані діти і їх батьки ще довго  відходили від шоку спричиненого цим випадком.

Ситуація 2.

За даними МНС у Львові, 20 липня на вул. Куліша із вікна на 4 поверсі будинку було знято 4 річну дівчинку. На питання працівників МНС,  чому вона так вчинила, дівчинка пояснила, що батьків у квартирі немає, а собака бійцівської породи, що живе у їх квартирі гарчав до неї і вона зі страху, вийшла на зовнішню сторону вікна квартири на 4 поверсі (!). Батьки дівчинки жодним чином не змогли пояснити цю ситуацію.  Уявіть собі, рідний батько і мати дити лишають 4 річну дитину один на один у квартирі із бійцівською собакою. (?)

Ситуація 3.

 Під час прогулянок по парку не одноразово зустрічав собак бійцівських пород, які гуляють по парку без намордника, не наповідку у господаря, і господар від собаки на кроків 10 - 20. На мої прохання виправити ситуацію, більшість не реагують, а ті що реагують говорять: "Він не кусає, він нічого поганого не зробить". Проте не варто вірити таки словам, статистика говорить інше, цифри нещасних випадків за участю собак жахають.

Кількість аналогічних ситуації за рік в межах країни становить мільйони або і більше.

Як провести лінію, яка чітко розділить права любителів собак і права інших осіб на безпечний простір (в тому числі від собак). У праві є принцип, що Ваші права закінчуються там, де починаються права інших осіб. 

Заглянемо у закони України, як вони регулюють, розділяють права любителів собак та інших людей.

У Кримінальному кодексі є ст. 299, яка регулює жорстоке поводження із тваринами,  але не має статті про завдання пошкоджень здоров'ю людини або смерті за допомогою тварини (собаки).

У Кодексі про адміністративні правопорушення є ст. 15 (подаю повний текст)

Дана редакція статті діє ще від 1997 року (!). Що таке зараз штраф 85 грн. ????

У Цивільному кодексі України є декілька статей, які дають право на відшкодування збитків завданих собакою - ст. 22, 1166, 1187, 1192-1208. Проте для того щоб отримати відшкодування збитків, необхідно у суду доказати в діях власника собаки - склад цивільного правопорушення, а це вина, протиправні дії, негативний наслідок, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями і негативним наслідком (і тут виникне питання чи потерпілий не спровокував собаку ? і друге питання як доказати що не спровокував ?). 

НЕ вдаючись до складних юридичних аналізів стає зрозуміло, що на практиці отримати адекватне відшкодування збитків є майже неможливо.

Для цього варто здійснити всі необхідні і можливі дії, для того щоб не допустити виникнення ситуації в яких може постраждати людина від собаки.

Або іншими словами - розділити права любителів собак і права інших осіб на безпечний простір (в тому числі від собак).

Пропоную скласти від читачів цієї статті пропозиції, які у майбутньому буде можна передати до органів влади, нардепів та громадських організацій, щоб ці максимально практично і детально врегулювали цю проблему.

PS ситуації щодо бездомних собак тут не розглядались, це окрема інша проблема яку потрібно окремо від цієї вирішувати.