Нове у боротьбі із корупцією!
Кожного року у законодавстві України, що регулює боротьбу із корупцією відбуваються "покращення".
Кожного року у законодавстві України, що регулює боротьбу із корупцією відбуваються «покращення». Давайте більш детально розглянемо такі зміни.
Основним законом України у боротьбі із корупцією є – закон «Про запобігання корупції» (надалі – Закон) .
Останні зміни (жовтень 2019 року) до цього закону передбачають:
1) термін «близькі особи» в Законі застосовується до племінника і племінниці, а також до батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки);
2) для вимог фінансового контролю членами сім’ї суб’єкта декларування тепер вважаються його неповнолітні діти незалежно від спільного проживання, пов’язаності спільним побутом та наявності взаємних прав та обов’язків;
3) нові суб’єкти декларування: Керівник Офісу Президента України, заступники керівника ОПУ; працівники патронатної служби, крім осіб, які працюють на громадських засадах; помічники суддів; члени наглядових рад господарських товариств, понад 50% акцій яких належать державі; члени конкурсних та дисциплінарних комісій – подають у 2019 році до Реєстру декларацій:
• повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі отримання доходу, придбання майна на суму понад 96 тис. грн);
• декларацію перед звільненням (подається у день звільнення за період з 01.01.2019 по день, що передує дню звільнення; якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, декларація подається протягом 20 робочих днів);
Особа, яка претендує на одну із вищезазначених посад, зобов’язана подати декларацію кандидата на посаду.
Відповідно до ст. 45 Закону, Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону,Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до ст. 52 Закону, У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це.
Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону, У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.
Станом на 1 січня 2019 року ця сума становить 96 000,00 гривень.
Відповідальність:
За порушення вищенаведених вимог закону передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
Адміністративна відповідальність передбачена ст. 172-6 Кодексу України про адміністративну відповідальність.
Кримінальна відповідальність передбачена ст. 366-1 Кримінального кодексу України.
Фактично обставини описані у цих стаття ідентичні, але є різниця у сумах.
Отже, якщо різниця між тим, що задекларовано і що є по факту в межах 160 і до 400 тис. гривень, то такого суб’єкта притягнуть до адміністративної відповідальності.
Якщо ж різниця, різниця між тим, що задекларовано і що є по факту в межах понад 400 тис. гривень, то такого суб’єкта притягнуть до кримінальної відповідальності.
Суми вказані станом на 2019 рік.
Наслідки:
Якщо про аналізувати реєстр судових рішень, то значна кількість осіб притягнена до адміністративної відповідальності, тобто накладено штраф 1700,00грн. Тобто сума штрафу є не значною.
Проте є але, …
Особи, що притягненні до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП або ст. 366-1 КК України, вносяться до єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційна або пов’язані із корупцією правопорушення.
Відповідно такі особи не зможуть в подальшому займати відповіді посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, тощо.
Власна судова практика:
Із власної практики. Особу (Клієнта), що є суб’єктом декларування, військовий прокурор за протоколом ДЗЕ притягував до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП, за не повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування.
У справі № 465/6640/18, постановою районного суду від 26.12.2018р. суд погодився із доводами захисника, що в діях суб’єкта декларування, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому справу закрив.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 209
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 119
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 91
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 18914
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 14707
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12500
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 6273
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4109