Оскільки не має, сформованої судової практики із цієї категорії справ та не має чітких позицій Мінюсту, Міндоходів (правонаступник ДМСУ), вищих судів, то залишається лише брати справу у свої руки та захищатись, а які відомо – найкращих захист це напад.
У зв’язку із використанням громадянами Україниавтомобілів на іноземних номерах (зареєстрованих в іноземних державах) митніоргани України виявляють та складають протоколи, а на їх підставі постанови пропорушення вимог ст.. 470 Митного кодексу України.
Митний Кодекс України (далі – МКУ) діє із 01 червня 2012року, проте вже є неоднозначність у даній категорії справ. Неоднозначністьвикликана ст.. 467 МКУ.
Оскільки не всі читачі ознайомлені із нормами МКУ зацитую деякі його статті.
Стаття467. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митнихправил
1. Якщо справи пропорушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаютьсямитними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил можебути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчиненняправопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушеннямитних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цьогоКодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цихправопорушень.
2. Якщо справи пропорушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаютьсясудами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил можебути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчиненняправопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушеннямитних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу,- не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень
Стаття470. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення тадокументів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органуабо втрата
1. Перевищеннявстановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортнихзасобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, домитного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одногомитного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних абоінших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу -
тягне за собоюпопередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.
2. Вчиненняправопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягомроку притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а таксамо перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставкитоварів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або іншихдокументів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але небільше ніж на десять діб -
тягнуть за собоюнакладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Перевищеннявстановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортнихзасобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товарибільше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів,документів чи видача їх без дозволу митного органу -
тягнуть за собоюнакладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.
Для довідки ст.. 95 МКУвстановлює строк 10 або 5 діб в залежності від перетину кордону.
І так повернимось досудової практики.
08.01.2013р. у постанові Соснівськийрайоний суд м. Черкаси здійснив наступні висновки: «Також суд враховує, щовідповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадженняв справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочатепідлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративногостягнення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 467 МКУкраїни (у редакції, що була чинна на день складанняадміністративного протоколу), якщо справи про порушення митних правилвідповідно до статті 522цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративнестягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніжчерез два місятіі з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митнимиорганами справ про триваючі порушення митних правил - не пізніше, ніж через двамісяці з дня виявлення цих правопорушень.Правопорушення, передбачене ст. 470 МКУкраїни не є триваючим, оскільки вважається вчиненим від дня перевищеннявстановленого статтею 95цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобівкомерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніжна десять діб. Також диспозиція ч. 1 ст. 467 МКУкраїни містить вичерпний перелік триваючих правопорушень(передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу),до якого не входить порушення митних правил, передбачене ст.470 МКУкраїни.
Таким чином, справа пропорушення митних правил відносно підлягала до закриття у зв'язку з закінченнямна день її порушення строків накладення адміністративного стягнення.»
Аналогічнупозицію виклав у своєму рішенні 07.05.2013р. Тернопільський міськрайнонний суд.
Проте, 27 червня2013р. Галицький районний суд м. Львова, у подібних правовідносинах непогодився із такими висновками судів і вважає, що порушення за ст.. 470 МКУ неє триваючим, а тому не підлягає до застосування ст.. 467 МКУ.
Сам МКУ немістить дефініції «триваюче порушення», а тому дане питання залишається затеорією права і за учасниками процесів для переконання суду у своїй правоті.
У листі від 17.07.2007 № 22-14-493Міністерство юстиції України повідомляє про те, що діючий КодексУкраїни про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) немістить визначення понять "разового" і "тривалого"правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у відповідності до якоїадміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через два місяця здня здійснення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці здня його виявлення (частина перша статті 38КУпАП).
Відповідно до листаМіністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаютьсяправопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чибездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків.Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коливинна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконуєйого не повністю або неналежним чином.
Проте чиналежать дії, що кваліфікуються за ст.. 470 МКУ до триваючих ДМСУ відповіді ненадала.
Оскільки не має,сформованої судової практики із цієї категорії справ та не має чітких позиційМінюсту, Міндоходів (правонаступник ДМСУ), вищих судів, то залишається лишебрати справу у свої руки та захищатись, а які відомо – найкращих захист ценапад.
