Побутові відходи. Як перетворити проблему на ресурс
В Україні відходи – причина наростаючих проблем, тоді як в цивілізованому світі поводження з відходами - прибутковий бізнес. Чому ж у нашій країні не розвивається бізнес з управління відходами?
Кожний п'ятий з 6 тис офіційно зареєстрованих звалищ і полігонів в Україні - проблемний.
В цілому, за даними Мінрегіону, тільки за 2020 рік в Україні утворилося понад 54 млн м3 або більше 15 млн тонн побутових відходів. Площа офіційних звалищ збільшилася на 500 га і досягла 9 тис га.
261 (4,3%) полігонів визнано перевантаженими, а 868 (14%) не відповідають нормам екологічної безпеки.
Плюс, а точніше мінус, величезна кількість стихійних звалищ; зараз в реєстрі Мінекологіі їх внесено понад 300. За даними Мінрегіону, в 2020 році було виявлено 22,6 тис несанкціонованих звалищ, що займають площу 0,56 тис. га. З них ліквідовано 21,7 тис площею 0,53 тис га.
Система рішень проблеми відходів випробувана й показала свою успішність у багатьох країнах: раціональне управління полігонами, їх рекультивація, дегазація та виробництво палива з твердих побутових відходів (ТПВ).
Що ж в Україні? За даними Мінрегіону, з 424 звалищ, які потребують негайної рекультивації, фактично рекультивовано за 2020 рік лише 24.
Настільки мізерні темпи впровадження інновацій пояснюються недосконалістю українського законодавства.
Давайте визнаємо: українські підприємці, що інвестують сьогодні в «зелену» енергетику, є першопроходьцями. Ми створюємо можливості для діяльності галузі «не завдяки, а всупереч».
У регулюванні сфери альтернативної енергетики вже давно не працюють прозорі і зрозумілі правила гри, що суттєво впливає на інвестклімат країни. Як наслідок - зарубіжні інвестори просто уникають заходити на український енергоринок. Національний же бізнес, заради створення нової, гнучкої та життєздатної системи управління відходами, продовжує боротися із існуючою бюрократією.
Левова частка потенційних інвесторів оцінюють ринок управління відходами як нерегульований, без чітких і адекватних правил. Перш за все - законодавча база waste-management однозначно застаріла, адже її основа - закон 1998 р. «Про відходи». У тексті закону немає більшості сучасних міжнародних термінів, що стосуються поводження з відходами, адже в кінці XX століття їх ще не існувало.
У законі 2000 р. «Про альтернативні види палива» відсутні поняття про RDF (паливо з відходів) і SRF (тверде відновлене паливо). Наприклад, сміттєпереробні заводи в сусідній Польщі вже 15 років виготовляють паливо з ТПВ; обсяг виробництва становить понад 4 млн тонн палива на рік.
В українському ж законодавстві місця для RDF і SRF палива поки не знайшлося. А це теж відновлювані джерела енергії. Це не тільки наше тепло та енергонезалежність, але й можливості для регулярних фінансових надходжень.
Результат застарілих норм - інвестор, який готовий вкладати гроші на розвиток «зеленої» енергетики, створює проекти на свій страх і ризик.
А ризик, на жаль, зростає. Минулорічна криза неплатежів у альтернативній енергетиці зміцнила думку бізнесу, що гарантії для інвесторів необхідно закріплювати законодавчо. Можливо, така норма дозволить поліпшити зіпсований інвестклімат і залучити еко-орієнтованих бізнесменів в Україну?
На жаль, навіть діючі прогресивні норми законодавства в Україні виконуються далеко не ідеально. Наприклад, згідно з державними будівельними нормами (ДБН) від 2005 р. потрібно проводити обов'язкову дегазацію полігонів ТПВ, знищуючи при цьому особливо небезпечний газ метан; а з біометана можна виробляти тепло і електрику, заробляючи на цьому.
Однак станом на початок 2021 року лише на 19 полігонах влаштовані системи вилучення біогазу та експлуатуються когенераційні установки, потужність яких досягла 26 МВт. Для порівняння: за оцінкою Госенергоефектівності, потенціал біогазової галузі з відходів становить 4 млрд м3 щорічно, а це 5 млн. МВт-год електроенергії. Це можливість надавати електрику мешканцям понад 115 тис квартир круглий рік.
Як бачимо - потенціал величезний. Але поки через нашу недалекоглядність ми ходимо по грошах, і навіть не намагаємося використовувати ці ресурси на благо.
Пора прокидатися, і перестати відноситься до відходів як до неминучого зла. При правильному менеджменті та працюючому актуальному законодавстві, управління відходами - це прибутковий бізнес, здатний створювати нові надходження податків і робочі місця.
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? Дмитро Олексієнко вчора о 19:37
- Готельєр у воєнний час: як вижити й зберегти команду Роман Сидоренко вчора о 17:41
- Профайлінг і гроші Василь Фенчак вчора о 17:18
- Офлайн не можна на всі 100 онлайн: а де б ви поставили кому? Аліна Первушина вчора о 14:09
- Київ чи область: аналіз ринку житла 2025 року та вигідність покупки Антон Мирончук вчора о 14:05
- Пастка для СЗЧ: чому "декриміналізація" не спрацювала і які ризики має законопроєкт №13260 Андрій Йосипов вчора о 11:50
- "Паливний контракт" на зиму: юридичний щит Ростислав Никітенко вчора о 09:15
- Чи може переказ "без призначення" стати аліментами Світлана Приймак вчора о 09:13
- Держава без правосуддя Валерій Карпунцов 06.09.2025 20:09
- Мистецтво читати людей і соціальна тривожність Ольга Духневич 06.09.2025 01:24
- ФОП і фінанси: як утримати особисту стабільність у бізнесі та житті Інна Бєлянська 05.09.2025 18:48
- Від перемовин до перемовин. Яку стратегію обирає український бізнес в умовах кризи? Віктор Андрухів 05.09.2025 16:53
- Справедливі податки & реформи під час війни Олександр Рось 05.09.2025 13:39
- Народження і смерть на окупованих територіях: роль суду у фіксації фактів Світлана Приймак 05.09.2025 13:23
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін 04.09.2025 15:04
- Держава без правосуддя 378
- ФОП і фінанси: як утримати особисту стабільність у бізнесі та житті 258
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 160
- Пастка для СЗЧ: чому "декриміналізація" не спрацювала і які ризики має законопроєкт №13260 116
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? 112
-
Чи варто змінювати роботу кожні 2-3 роки: переваги та ризики кар’єрних стрибків
Життя 11250
-
АРМА шукає управителя для бренду води "Моршинська". Компанія-власник прокоментувала
доповнено Бізнес 10107
-
Модель стосунків: неочевидна причина ваших сварок, фінансових рішень і сексуальних бар’єрів
Життя 7756
-
"В лікарні мені занесли смертоносну інфекцію": як убезпечити себе та що робити, якщо це сталося
Життя 6738
-
В Індії оцінили вплив мит США на економіку: 0,6% у 2025 році і серйозний ризик далі
Фінанси 6420
