Газова нераціональність: чому Україна імпортує паливо, а власне марнується?
Минулого року країна використала 30 млрд м3 газу, з них майже половину купили за кордоном і заплатили 3 млрд дол. Хоча імпорт цілком можна замістити власними ресурсами.
З початком опалювального сезону маємо традиційне «газове загострення». Ще у вересні НАК Нафтогаз підвищив ціну у півтора рази. А Мінекономіки спрогнозувало подальше підвищення цін на газ для населення – на 19% в 2021 році, на 24% і 6% – в наступні два роки.
При тому, що споживачі, комунальники та постачальники не змогли розрахуватися ще за минулий сезон – всі разом заборгували «Нафтогазу» 100 мільярдів гривень. Державна компанія тепер погрожує зупинити постачання газу тим комунальним службам, які з нею не розрахуються. У чорному списку орієнтовно 50 міст. Хоча такої ситуації взагалі не повинно бути, адже Україна цілком може обходитися власними ресурсами, і ціна на таке тепло була б значно нижчою.
Не цінуємо те, що маємо
По-перше, ми занадто багато споживаємо ресурсів. Енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині чи Франції, і в середньому у 2 рази більша, ніж в інших країнах ЄС. Значна частина енергоресурсів витрачається дарма через старе обладнання та неефективне житлово-комунальне господарство: дві третини теплових мереж зовсім зношені.
По-друге, в Україні дуже повільно відбувається заміщення імпортного палива. Скажімо, тільки потенціалу біоенергетики достатньо, щоб замінити весь імпорт газу та вугілля і ще він буде не вичерпаний. За оцінками Біоенергетичної асоціації України наш біоенергетичний потенціал еквівалентний 25,4 млрд куб м природного газу на рік. Хоча зараз сектор заміщає лише 4 млрд куб м газу.
Наприклад, маємо багато лісосічних та сільськогосподарських відходів, які часто даремно спалюються прямо на місцях. За даними Держенергоефективності, 40 % аграрних відходів (34 млн тонн соломи, бадилля кукурудзи, соняшника) дозволяють замістити до 10 млрд кубометров газу в рік. Втім, аграрні компанії швидко переорієнтовуються і починають використовувати пожнивні рештки для опалення. А от з деревиною ситуація поки зовсім абсурдна.
Ще й досі в лісах часто цілими днями палають велетенські багаття – саме так очищають від відходів деревини території, де рубали ліс. Це так званий вогневий спосіб, передбачений державними санітарними нормами та правилами. Неліквідна деревина становить від 3 до 10% загальної маси деревини на лісосіці. Але найчастіше її навіть не спалюють, а просто залишають (на збір не вистачає грошей). І потім, до речі, ця суха деревина стає причиною лісових пожеж. А мала б зігрівати оселі українців.
На сьогодні немає ринкового механізму, щоб продавати/купувати ці залишки. Ціни на сировину дуже нестабільні й можуть різнитися в різних областях у кілька разів, якість часто низька, виникають перебої з постачанням. Створення твердопаливної біржі вирішило б багато проблем і дало серйозний поштовх розвитку біоенергетики. Біржа могла б гарантувати, що покупець знайде якісне паливо, а виробник – споживача.
Наступний крок – необхідний спрощений доступ до тепломереж. Потрібно ввести прозору і просту систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючої системи. Це створило б конкуренцію в теплоенергетиці і мотивувало б встановлювати котли і ТЕЦ на біомасі.
Європа переходить на…солому й хмиз
Країни ЄС постійно нарощують частку біоенергетики – до 2050 року, за більшістю прогнозів, вона перевищуватиме половину внеску всіх ВДЕ. Частка виробництва енергії з біомаси в загальному виробництві «зеленої» енергії в країнах ЄС коливається від 15% (Мальта) до приблизно 90% (Чехія, Угорщина, Латвія) і навіть 100% (Естонія). В середньому цей показник для ЄС становить 64%. Для порівняння, на кінець 2019 року потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики в Україні становила майже 7000 мегават, з яких 5000 мегават – сонячні електростанції і лише 200 мегават – біоенергетичні установки, тобто лише 3% від усієї «зеленої» генерації. Хоча якраз потужна біоенергетика могла б збалансувати нестабільні у виробництві сонячну та вітрову енергетику.
Особливо цікавим для нас є досвід Литви, яка швидко перевела централізоване теплопостачання на біомасу: з 10% у 2004 році до 80% запланованих на 2020 рік. А в 2050 році мають бути всі 100% .
Литва зробила три основні речі, які, на жаль, досі не зроблені у нас.
По-перше, у 2008-2014 роках держава створила додаткові економічні стимули для інвестицій в установки генерації теплової енергії з біомаси. Це стимулювало компанії вкладати кошти саме в установки на біомасі та скорочувати інвестування в менш прибуткові на викопному паливі.
По-друге, компаніям-постачальникам сировини, яких спочатку було мало, створили умови, аби вони легко виходили на ринок. І забезпечили прозорий механізм купівлі-продажу біопалива – так в 2012 році відкрили біржу Baltpool. Вже у 2017 році через неї продавалося 95% сировини. Ринок став прозорішим і значно ефективнішим – за три роки вартість біомаси вирівнялася по регіонах і загалом знизилася на 40%.
На аукціон виходять зі своєю сировиною як державні лісгоспи, так і приватні підприємці, які беруть ділянки лісу в розробку. Також деревину і відходи з неї продають деревообробні комбінати.
На біопаливній біржі застосовується система управління ризиками і відстежується відповідність якості біомаси запровадженим технічним умовам. Це мінімізує частку сировини неналежної якості та відсоток контрактів, що оспорюються.
По-третє, Литва демонополізувала виробництво теплової енергії в системах централізованого теплопостачання і запровадила прозору й просту систему підключення різних виробників тепла до мереж. Через систему аукціонів виробники теплової енергії отримали гарантований продаж тепла в систему. Ринок відразу почав розвиватися, виникла конкуренція, а тарифи для споживачів знизилися.
Якщо ми бачимо ефективні приклади в інших країнах, чому ми не запроваджуємо такий досвід у себе? Тим більше, що є компанії, які готові інвестувати в це кошти. А споживачі тепла швидко відчули б суттєву різницю в якості послуг і ціні на них.
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства Микола Стеценко вчора о 22:22
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов вчора о 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов 05.10.2024 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 297
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 252
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 231
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 122
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни 80
-
Італія звинувачує сім осіб і дві компанії у бракованих деталях для літаків Boeing
Бізнес 6473
-
В Україні сповільнилося зростання реальних зарплат, у НБУ назвали причини
Фінанси 6159
-
"На черзі – власні ракети дальністю ураження 700 км". Стаття Горбуліна та Бадрака
3899
-
На Хмельницькій АЕС збудують захисні споруди вартістю 1,7 млрд грн
Бізнес 3180
-
"Чудовиська": що за дискусія навколо серіалу від Netflix
Життя 2335