Інвестиційне харакірі або Як уряд знищує довіру міжнародних інвесторів
Вчора в Києві відбувся Х Міжнародний інвестиційний форум з відновлюваної енергетики. Настрій учасників форуму складно назвати позитивним.
Причина - ініціатива уряду щодо ретроспективного зниження зеленого тарифу. Зокрема, пропонується вже зараз опустити зелений тариф на 15% для діючих проектів СЕС та ВЕС. В обмін - уряд обіцяє продовжити зелений тариф ще на 5 років, до 2035 року. Це, мабуть, найабсурдніша ситуація цього року - на інвестиційному форумі відкрито оголосити про намір змінити правила гри, фактично, обманувши всіх інвесторів.
Поки ж в Україні тривають баталії щодо ринку землі та легалізації грального бізнесу (з метою залучення іноземних інвестицій), заяви уряду технократів щодо залучення інвестицій - викликають лише посмішку. Фактично пропонується ошукати інвесторів у сфері, що вже принесла в нашу економіку реальні, а не віртуальні мільярди доларів.
За даними Держенергоефективності за період з 2014 року по 3 квартал 2019 року, у “зелену” енергетику України інвестували понад 4,3 млрд. євро. За цей період ввели в експлуатацію 4000 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики та 2300 МВт нових теплових потужностей на біомасі.
У світі ж відновлювальна енергетика б’є всі рекорди. Лише за минулий рік обсяг інвестицій у створення нових потужностей ВДЕ досяг показника 272,9 млрд дол. США. Це втричі вище, ніж відповідний показник потужностей генерації енергії з традиційних джерел. У 2018 році ВДЕ забезпечували 12,9% світової генерації електроенергії, що зменшило викиди вуглекислого газу на 2 мільярди тонн. Це суттєвий екологічний ефект, адже торік викиди СО2 від світового енергетичного сектору склали 13,7 млрд тонн.
Сфера ВДЕ зростає практично в геометричній прогресії. За період з 2009 по 2019 рік потужності “зеленої” енергетики збільшилися вчетверо - з 414 ГВт до 1650 ГВт. І це тільки початок для всього цивілізованого світу. Але не для нас. Чому?
Основна причина - правова невизначеність. Люди, які жодного дня не працювали у специфічній сфері ВДЕ, намагаються “відкалібрувати” ринок в інтересах окремих осіб, а не держави. Ні для кого не секрет, що ця сфера не надприбуткова. Окупність інвестиційних проектів починається від 5 і до 10 років. В таких умовах, основою успішності проектів є визначені та незмінні правила гри. Будь-які різкі коливання відлякують інвесторів, які ще вчора були готові інвестувати в нашу країну сотні мільйонів євро.
Перші тривожні дзвіночки та “пріоритети” уряду проявились ще під час запровадження ринку електроенергії. Тоді з “зеленою” генерацією фактично відбувся колапс, виплати здійснювались з перебоями та не в повному обсязі, інвестори обривали телефони з питаннями: “Що врешті-решт відбувається?”.
Для міжнародних інвестицій такі помилки просто неприпустимі. У всьому світі ведеться активна боротьба за кожну копійку інвестицій. Сучасний світовий ринок динамічний та глобалізований. Успішні країни давно це зрозуміли та готові буквально боротись за кожного інвестора, пропонуючи різноманітні стимули. В Україні ж ми наступаємо на одній й ті ж граблі, з таким підходом ризикуючи назавжди залишитись на маргінесах історії.
В контексті останніх ініціатив українського уряду, хочу нагадати про один відомий всім “зеленим” виробникам кейс. Мова про ініціативу іспанського уряду щодо ретроспективного зниження зеленого тарифу, яка коштувала платникам податків сотень мільйонів євро. Країна програла їх в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів ООН (ICSID). Буквально на днях з’явилась інформація, що іспанський уряд погодив програму додаткових “стимулів” виробникам зеленої енергії, за умови відкликання ними позовів до міжнародного арбітражу. В іншому випадку країна ризикує втратити ще більше, адже суд стане на сторону ошуканих інвесторів.
Цей приклад дуже актуальний для України, адже зараз ми на порозі таких “новацій”. Дурний вчиться на своїх помилках, а розумний на чужих. В цій ситуації хотілось би, щоб ми вчилися саме на чужих.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3799
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 369
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23358
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17403
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17185
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13710
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11824