ВДЕ для аграріїв

Чому співпраця агропідприємств з виробниками "зеленої" енергії може бути корисною для всіх?

Питання тарифів на тепло та електроенергію вже дуже давно не сходить із новинної стрічки. Окрім великої кількості новин про це, є ще й чимало спекуляцій. Але, разом з тим, ми не помічаємо того потенціалу, який має наша країна для заміщення дорогого імпортного газу. Звісно, мова йде про біоенергетику. Саме цей напрямок на перетині сільського господарства та енергетики може забезпечити давно омріяну всіма нами енергонезалежність.

Враховуючи політичну ситуацію, заміщувати газ вугіллям абсолютно неправильно. Адже із втратою частини українських територій, які були практично основою вугільної галузі України, ми спостерігаємо дефіцит і цього паливного ресурсу. Ідеальним варіантом вирішення цієї складної ситуації - є подальший розвиток біоенергетики.

Повне використання потенціалу біоенергетики дозволить закрити близько 20 % потреб України у енергоносіях. За підрахунками ООН, щороку український агросектор дає 120 млн. тонн відходів, які потенційно можна було використати в якості сировини для біоенергетики. Для прикладу, одна тонна зібраного ячменю дає 1,5 тонни соломи, кукурудзи - 2,4 тони. Ці відходи можна сміливо використати для виробництва пелетів.

До речі, ця галузь має також значний експортний потенціал. Наразі Україна виробляє близько 1,5 млн. тонн пелетів, 30 % відразу йде на експорт. Це в свою чергу покращує платіжний баланс, стримує валютні коливання та покращує імідж нашої країни як надійного партнера-експортера.

Розвинені країни давно зрозуміли надзвичайний потенціал біоенергетики. Для нашої країни, яка є одним із основних агро-експортерів у світі це чудова можливість ще більше підвищити рентабельність агробізнесу. Адже те, що для сільського господарства відходи, для енергокомпаній - цінна сировина.

Наприклад, в Литві 100% теплової енергії отримується з біомаси. До цього результату країна йшла понад 10 років, і своїм прикладом наочно підтвердила, що це можливо. До речі, Швеція ще в 2015 році перетнула позначку 50% з виробництва енергії з ВДЕ, хоча планувала це зробити до 2020 року. І більшість з цих 50% саме біоенергетика. Загалом в ЄС понад 14% тепла отримується із станцій на біомасі, що також не мало.

Якщо поглянути ширше, то для українських підприємців відкривається абсолютно новий, вільний від конкуренції, ринок. Мова йде про вирощування біоенергетичних культур. За даними Держенергоефективності, в нашій країні близько 4 млн га малопродуктивних земель, які не придатні для вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Ці землі ідеально підходять для вирощування енергетичної верби, міскантуса тощо. Рослини є цінним джерелом біомаси, що використовується з метою заміщення газу. Так, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік. Щороку кількість біогазових станцій в Україні тільки зростає, тобто попит на таку сировину буде тільки збільшуватись. Нині Україна імпортує близько 16 млрд. кубометрів газу в рік, цей обсяг можна суттєво зменшити, якщо й далі розвивати біоенергетику.

Однак поки масштабну співпрацю аграріїв та енергетиків стримує саме людський фактор. Більшість аграріїв не розглядають сільськогосподарські відходи в якості додаткової можливості підвищити рентабельність свого бізнесу. Вони продовжують їх спалювати завдаючи суттєвої шкоди довкіллю. Інші ж, хто зрозумів економічний інтерес, починають “гнути ціну”, пропонуючи виробникам “зеленої” енергії абсолютно не обґрунтовані ціни, що суттєво підвищує собівартість тепла для енергетичних компаній. Можна довго говорити про стимулювання ВДЕ, нові ринки, заміщення імпорту, але почати в першу чергу варто з довіри. Адже саме на довірі будується будь-який успішний бізнес, чи сільськогосподарський чи енергетичний.