Зниження "зеленого" тарифу: за і проти

Впродовж останніх місяців ми чуємо все більше розмов про необхідність зменшення так званого "зеленого тарифу".

Безперечно такі дискусії мають справедливе підґрунтя. За даними ДП «Енергоринок» у 2017 році обсяг електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, становив 1,5 %, при цьому частка оплати з гуртового енергоринку цим виробникам сягнула 7,5% від загальної суми. У 2018 році обсяг генерації з альтернативних джерел збільшився вже до 1,8 %, при цьому частка оплати виробникам перевищила 8 %.

При введенні «зеленого тарифу» Україна суттєво прискорила розвиток альтернативної енергетики. За даними НКРЕКП, ще в 2009 році в Україні було 42 об'єкти відновлюваної енергетики, а в 2018-му вже більше 500!

На момент затвердження «зелених тарифів» капітальні вкладені в об’єкти альтернативної енергетики були величезними, однак останніми роками спостерігається стала тенденція до їх зменшення. Втім потрібно дивитись глибше, бо дуже часто через поверхневе розуміння проблеми, на цій темі спекулюють, звинувачуючи виробників «зеленої» енергетики.

Справа в тому, що потрібно розрізняти види генерації альтернативної енергії. Якщо ми говоримо про сонце, то капітальні видатки на будівництво сонячної електростанції за останні роки зменшились більш ніж на 30 %!При цьому підвищився ККД сонячних панелей, а тариф залишився без змін.

Крім того, не зважаючи на всі переваги, сонячні станції дають певний перекос в енергобалансі країни. Тому що вони генерують енергію тільки в денний час, окрім того, залежні від сезону та погоди. Більшість нових станцій зводяться в Південних регіонах України. Це також не найкраще для енергобалансу. Акумулюючі технології лише зараз набирають обертів в розвинених країнах. Чого тільки вартий проект по акумулюванню енергії від компанії Tesla в Південній Австралії. Україна поки таких технологій не має, а вони вкрай необхідні, особливо для сонячної генерації.

З енергією вітру складніше, це значно важчий з точки зору дослідження, будівництва та реалізації проект, однак навіть в цій сфері капітальні видатки дещо знизились. Тому це також дозволяє говорити про зменшення тарифу.

Що стосується енергії з біомаси, то це, мабуть, найскладніший з інженерної точки зору проект. Для забезпечення роботи станції на біомасі потрібні кваліфіковані інженери, у нас на станціях працює понад 50 людей, всі вони - висококваліфіковані працівники, оплата роботи яких коштує відповідно.

Відповідно до українських нормативів, станції на біомасі мають найвищий клас наслідків - четвертий, для порівняння, сонячні станції - це другий клас наслідків. Тобто, станція на біомасі - це серйозне енергетичне підприємство! Будівництво однієї станції займає всередньому більше року. А найголовніше - капітальні видатки на будівництво таких станції за останні роки не зменшились навіть на гривню. То чи справедливо говорити про зменшення зеленого тарифу для енергії виробленої з біомаси?

Що стосується структури витрат, для станцій на біомасі від 60 до 70% витрат - це витрати на щепу. За три роки роботи «Кліар енерджі» в цій сфері, вартість відходів деревини зросла втричі! Окрім того, щепу ще потрібно підготувати, для цього також потрібні робітники та відповідне обладнання. То як можна говорити про зменшення тарифу на виробництво енергії з біомаси, якщо операційні видатки ростуть?

Тому потрібно розуміти, якщо зменшення тарифу для сонячних та вітрових станцій виправдане та обґрунтоване, то для біомаси - ні. Знизити «зелений» тариф для біомаси зараз - це на роки абсолютно відлякати інвесторів з цієї галузі. А їх і зараз можна порахувати на пальцях однієї руки.

Компанія «Кліар енерджі» займається об’єктами «зеленої» енергетики різного типу, тому наша команда має практичний досвід.     

Зрештою, розвиток альтернативної енергетики для України - важливий сегмент в євроінтеграційних процесах. Більше того, від цього виграють і споживачі, і держава. Якщо говорити про станції на біомасі, то це пряме заміщення імпорту природного газу. Біомаса - перспективний напрям в Україні, адже джерелом енергії можуть бути відходи деревини та сільського господарства. В перспективі - можна  вирощувати «енергетичні» культури: міскантус, енергетичну вербу та багато іншого. Тобто, це практично безкінечне джерело енергії. То чи варто нам від нього відмовлятись?