Ми у вільному падінні в провалля

Від усього цього нас може врятувати хіба що якесь диво. Бо дорослих у цій божевільні там, на самій верхівці, не має.

Наближається великий піпець.

Про те, що нас поділять через замирення, не питаючи нашої думки.

Про те, що ми стали розмінною монетою у великій грі, втративши свою суб'єктність.

Про те, що ми можемо залишитися сам на сам з ворогом без шансів на виживання.

Про те, що можемо втратити все що мали, все чим пишалися і все що було рідне.

І саме в цей час керівництво країни відкриває внутрішній фронт та оголошує вендету опозиції, військовим та усім, хто вміє думати. Навіть мудрий нарід вже відчуває, що країна рухається у напрямку провалля.

Упродовж останніх років продовжує зменшуватися кількість українців, які вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку За даними опитування КМІС, на початку повномасштабного вторгнення 68% вважали, що справи загалом розвиваються у правильному напрямку, а вважали напрямок неправильним – 16%... Станом на початок лютого 2025 року 38% вважали, що справи розвиваються в правильному напрямку, а 46% вважали, що справи розвиваються у неправильному напрямку".

Я пару тижні тому написав, що ми у вільному падінні летимо у прірву і скоро гепнемся.

Схоже, дуже скоро. 

Сильно, боляче і не факт, що зможемо піднятися. Від усього цього нас може врятувати хіба що якесь диво.

Бо дорослих у цій божевільні там, на самій верхівці, не має.

Бо мудрими керують ідіоти.

Тому ми й падаємо!

Зі свистом....