Правові аспекти російського екоциду на українській землі
Не маючи можливості перемагати військовим шляхом, російські війська вдаються до жахливих злочинів екоциду, націлених на перетворення родючих південних українських степів на мертві пустелі.
Російськи загарбники давно забули про свої мрії «взяти Київ за три дні». І тепер будь-якими шляхами намагаються завадити ЗСУ повернути Україні території Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей і, найзавзятіше – півострова Крим.
Не маючи можливості перемагати військовим шляхом, за відсутності гідності перемагати чесно, російські війська вдаються до жахливих злочинів екоциду, націлених на перетворення родючих південних українських степів на мертві пустелі. Таким чином, росіяни не дотримуються правил ведення воєнних дій, прописаних у міжнародних Конвенціях. Мова йде, зокрема, про такі документи:
- Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року;
- Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природнє середовище 1976 року;
- Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію 1980 р.;
- Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення 1993 р.;
- Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення 1997 р.
Однією з кричущих подій екоциду став підрив росіянами Каховської ГЕС, що стався 6 червня 2023 року. З того часу вже минуло більше чотирьох місяців – цього часу достатньо для повного усвідомлення наслідків, які загрожують Україні та її мешканцям.
Відповідно до п.1. ст. 1 Конвенції «Про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище», Кожна держава-учасниця зобов'язується не вдаватися до військового або будь-якого іншого використання засобів впливу на природу, що мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способи руйнування, нанесення шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці. Цікавий факт! Розробку конвенції було запущено з ініціативи СРСР, її відкриття до підписання відбулося 18 травня 1977 року, а набуття чинності - 5 жовтня 1978 року. Її учасниками стали 58 держав, зокрема й Російська Федерація, яка вважає себе правонаступницею СРСР.
За попередніми оцінками, сума збитків, завданих Україні лише за фактом підриву Каховської ГЕС, складає близько 2 млрд. доларів. І це лише частина екоциду, який скоюють загарбники на території нашої країни.
Чим небезпечний підрив Каховської ГЕС і які він вже приніс наслідки для екології України?
7 червня 2023 року МОЗ України на свої сторінці у Facebook оприлюднило попередження про те, що на дні Каховського водосховища можуть знаходитись небезпечні речовини, які накопичувалися протягом 70 років внаслідок потрапляння стоків. Це - важкі метали, нафтопродукти, пестициди, радіонукліди та інші небезпечні речовини, шкідливі для людини та навколишнього середовища. Після висихання водойми ці речовини у вигляді пилу можуть розноситись вітром на значні відстані.
Іншою складовою проблеми є те, що в колодязях та водоймах, підтоплених під час сходу води з Каховського водосховища, опинилися хімікати та збудники інфекційних захворювань з розмитих кладовищ, вигрібних ям, сміттєзвалищ тощо.
Під час спуску води, за даними Міндовкілля, були затоплені два великі Національні природні парки – Нижньодніпровський та Білобережжя Святослава, а також обмілів ще один - Кам’янська Січ. Там загинули тисячі тварин, в тому числі занесені в Червону книгу України, були розмиті й безповоротно спаплюжені унікальні природні ландшафти.
Також, після сходу води почався масовий мор риби. Ми можемо констатувати, що, нажаль, відбулося багато небезпечних для довкілля подій, точну оцінку яким, разом з підрахунком збитків, фахівці зможуть дати лише з часом.
Пригадаємо хроніку подій щодо Каховської ГЕС
Каховська ГЕС, за повідомленням Міненерго України, була захоплена вже об 11:28 у перший же день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року.
У жовтні 2022 року на офіційному порталі Президента України з’являється повідомлення про мінування окупантами дамби Каховської гідроелектростанції, а в листопаді 2022 року окупанти самі вперше оприлюднюють інформацію про те, що збираються підірвати дамбу Каховської ГЕС.
За повідомленням Генштабу ЗСУ, окупанти наказали жителям Берислава до 10 листопада залишити місто. Основною причиною для «евакуації» загарбники називали «підрив Каховської дамби з боку ЗСУ».
11 листопада, для підкріплення своєї дезінформації, окупанти під час відступу підірвали кілька прольотів мосту вздовж дамби Каховської ГЕС. Але на той момент дамба витримала і продовжила виконувати свою функцію.
Наслідки були помітні на супутникових фото компанії MAXAR – вони стали підтвердженням пошкодження мосту на дамбі Каховської ГЕС, а також Антонівського залізничного та Антонівського автомобільного мостів, підірваних окупантами під час відступу.
13 лютого 2023 року залякування з боку країни-агресора продовжилися. Росіяни додатково закрили шлюзи біля машинної зали Каховської ГЕС. Через це у місцевих жителів подекуди зникла вода в колодязях, про що повідомив в ефірі телемарафону «Суспільне. Спротив» міський голова Каховки Володимир Коваленко.
Уже тоді виникли проблеми з водою на територіях, розташованих нижче Каховської ГЕС за течією Дніпра. Упав рівень ґрунтових вод, обміліли заводі та балки вздовж Дніпра, виникла екологічна небезпека масового мору риби.
Однією із найстрашніших і найболючіших загроз для промисловості стала небезпека атомного характеру внаслідок створення передумов для неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. І це вже стало загрозою не лише для України, а й для Європи та світу загалом.
30 квітня усі телеграм-канали показали відео потужного скиду води на Каховській ГЕС, що було викликане руйнуванням окупантами частини гідроспоруди. На відео було помітно, що рівень води у водосховищі надзвичайно високий. 6 червня загарбники остаточно зруйнували дамбу Каховської ГЕС.
Хроніка екокатастрофи
За інформацію офісу Генерального прокурора України, гребля Каховської ГЕС була підірвана російськими окупаційними силами близько 3:00 ночі 6 червня 2023 року.
Вже о восьмій ранку цього ж дня начальник Нікопольської РВА Євген Євтушенко повідомив, що в результаті підриву кількох прольотів дамби рівень води у Каховському водосховищі стрімко падає – зі швидкістю близько 15 см на годину.
Через пів години із заявою виступив Енергоатом, підкресливши, що крім затоплення нижче розташованих земель уздовж русла Дніпра, внаслідок підриву та зниження рівня води в Каховському водосховищі виникла додаткова загроза для тимчасово окупованої Запорізької АЕС.
Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС.
Достатній для потреб станції рівень води становить близько 15-16 метрів. Чи буде змога його підтримувати, якщо рівень води у каналі, з якого береться вода, складає 12 метрів – це питання, яке на той момент найбільше хвилювало фахівців.
До того ж, у продовження своїх дій із заподіяння екоциду на тимчасово окупованих територіях суверенної України, росіяни весь час намагалися перевести 4-й блок ЗАЕС з відносно безпечного стану холодної зупинки в потенційно загрозливий стан гарячої зупинки, що збільшило б потреби станції у воді для охолодження. Зрештою наприкінці липня вони це зробили, знехтувавши вимогами ліцензії на експлуатацію ядерної енергоустановки.
Показово, що росіяни в коментарях телеграм-каналів раділи та пропонували підривати всі ГЕС на Дніпрі.
Оскільки дамбу збудували за радянських часів (завершення будівництва відбулося 18 жовтня 1955 року), Росія мала інженерні креслення споруди та знала про її найуразливіші місця, адже фундамент греблі був розроблений таким чином, щоб витримати практично будь-який зовнішній вплив.
Тому експерти припускають, що причиною обвалення частини бетонної конструкції став заряд вибухівки, закладений у коридорі для обслуговування або тунелі, який проходить крізь фундамент, а інші секції зруйнувало тиском води з водосховища. Адже шлюзи, які контролювали випуск води через дамбу, були закриті з лютого 2023 року, унаслідок чого рівень води Каховського водосховища в травні досяг 30-річного максимуму.
За словами фізика Річарда Кортадо, вибух дамби у Новій Каховці зафіксували на магнітометрі у Бухаресті. Час фіксації о 02:50. Власне, цей же час вказує офіційна українська влада.
Це є ще одним підтвердженням, що окупанти планували підрив гідроелектростанції давно та мали на меті створити якомога більшу руйнівну хвилю й затопити щонайбільше території.
Про наслідки
6 червня український Уряд вважав, що затоплення загрожує 80-ти населеним пунктам в руслі Дніпра нижче за течією. За попередніми прогнозами очікувалося, що через підрив Каховської ГЕС будуть затоплені близько ста квадратних кілометрів пониззя Дніпра: від Нової Каховки до Кізомису. Вода підніметься і триматиметься протягом тижня. Але найбільш руйнівні наслідки очікувалися саме від осушення Каховського водосховища.
На підконтрольній Україні території було евакуйовано понад 17 тисяч людей. На непідконтрольній території близько 25 тисяч українців також потребували евакуації, однак окупаційна «влада» не надала населенню такої допомоги, що призвело до чисельних людських жертв, масштаби яких можна буде оцінити лише після деокупації територій.
Фактично у Дніпро через підрив ГЕС потрапило 150 тон машинного мастила. На засіданні РНБО обговорювалось, що існував ризик подальшого витоку ще понад 300 тон мастила.
В результаті осушення Каховського водосховища без води опинилися більшість населених пунктів Запорізької та Дніпропетровської областей. Також унеможливлено постачання води в тимчасово окупований Крим.
16 червня міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко в інтерв'ю ВВС заявив, що вода в Дніпрі внаслідок підриву Каховської ГЕС забруднена у 28 тисяч разів вище за норму.
«Якщо людина купатиметься в такій воді, то потенційно може виникнути захворювання. Очисні споруди перейшли на екстрені режими дезінфекції. Жорсткий моніторинг якості води у водопровідній мережі, щоб не пропустити спалах», - застеріг усіх українців міністр.
За даними МВС, станом на 17 червня внаслідок руйнування Каховської ГЕС офіційно загинули 16 людей, ще 31 особа зникла безвісти. Підтопленими залишалися 1300 будинків: 1274 – у Херсонській та 26 – у Миколаївській областях.
У Мар’янському Зеленодольської громади стався масовий мор риби. Все через стрімке обміління водосховища, яке спричинили росіяни, підірвавши Каховську ГЕС. За словами начальника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, загинуло 855 кг риби.
«Вчора всі бачили жахаючі фото екологічної біди в нашій області. На місце виїхали представники Держагентства меліорації та рибного господарства. Вони підрахували – загинуло десь 855 кілограмів біоресурсів. Таке фахівці бачили вперше», – зазначив Сергій Лисак.
«Збитки, завдані рашистами рибному господарству області, більше ніж 7,6 мільйонів гривень. Та навряд взагалі грошима можна оцінити ту шкоду, яку окупанти завдали природі Дніпропетровщини та в цілому України. Це екоцид. І за нього ворог відповідатиме», – підкреслив Сергій Лисак.
Світова спільнота та її реакція на підрив Каховської ГЕС окупантами
6 червня Україна вимагає скликати Радбез ООН через підрив росіянами Каховської ГЕС. Також в планах звернутися до міжнародної спільноти через порушення окупантами Женевських конвенцій.
Одночасно в ООН заявили, що називати підрив Каховської ГЕС воєнним злочином РФ – передчасно. Управління ООН з прав людини не могло оцінити, чи є підрив Каховської ГЕС воєнним злочином Росії. Там чекатимуть на результати розслідування.
Варто наголосити, що, за міжнародним законодавством, підрив Каховської ГЕС є воєнним злочином, оскільки руйнування гребель прямо заборонено навіть у разі, якщо вони є військовими об'єктами (Стаття 56 Протоколу I Женевських конвенцій).
А стаття 55 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, передбачає, що при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди.
Своєю чергою, згідно з чч. 3, 5 ст. 85 вказаного протоколу, такі дії розглядаються як серйозні порушення, коли вони вчиняються навмисне і є причиною смерті або серйозного тілесного пошкодження чи шкоди здоров’ю цивільному населенню.
Відповідно до ст. 8 (2) (b) (iv) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, такі дії є воєнним злочином (умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою) та підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Але є одне але: Римський статут не містить поняття «екоцид», як визначення. До речі Україна досі не ратифікувала Римський Статут, наразі це можливо єдиний механізм притягнення Росії до відповідальності на міжнародному рівні за скоєні злочини в Україні.
14 червня депутати Європарламенту визнали підрив Каховської ГЕС російським воєнним злочином. Також депутати закликали ЄС продовжити підтримку України, запровадити нові санкції проти Росії та спрямувати мільярди заморожених фінансових активів російських олігархів на відновлення України.
Трохи термінології та правових аспектів
За повідомленням Офісу Генерального прокурора, за фактом руйнування дамби Каховської ГЕС здійснюється досудове розслідування за ст. 441 КК України (екоцид ) та ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни).
Українське законодавство визначає екоцид як "масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Таке визначення міститься в статті 441 Кримінального кодексу України.
Екологічна катастрофа - це особливо тяжкі наслідки, які повинні визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням певних критеріїв:
1. велика площа території, на якій відбулися несприятливі зміни в навколишньому середовищі;
2. суттєве обмеження або виключення життєдіяльності людини або життя рослин чи тварин на певній території;
3. тривалість несприятливих змін у навколишньому середовищі або їх невідворотність;
4. істотні негативні зміни в екологічній системі, наприклад, зникнення окремих видів тварин або рослин, зміна кругообігу речовин або інших біологічних процесів, які мають значення для екосистеми в цілому.
Взагалі в міжнародному кримінальному праві термін «екоцид» офіційно не застосовується.
Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, забороняє учасникам військове або будь-яке інше вороже використання засобів впливу на довкілля, шляхом навмисного управління природними процесами для зміни динаміки, складу і структури Землі, включаючи її біосферу, літосферу, гідросферу, атмосферу або космічний простір. Конвенція забороняє погодну війну, тобто використання методів зміни погоди з метою заподіяння шкоди або руйнування. Додатковим Протоколом I до Женевських Конвенцій у ч. 3 ст. 35 передбачається заборона щодо застосування методів чи засобів ведення воєнних дій, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкої, довгочасної та серйозної шкоди природному середовищу.
Таким чином, навмисне руйнування греблі гідроелектростанції, яке спричинило масові людські жертви, загибель тварин, птахів, риб, комах, рослин, руйнування природних ландшафтів тощо – це безумовно, є проявом екоциду.
Екоцид є кримінальним злочином в українському праві. Згідно з кримінальним кодексом України, карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Згідно з Римським Статутом, Міжнародний кримінальний суд може розглядати питання, пов’язані з чотирма категоріями злочинів: геноцид, військові злочини, злочини проти людяності й злочини агресії. Усі вони стосуються виключно добробуту людей. Екоцид завдає шкоди не тільки людству, але й навколишньому середовищу.
Оскільки Римський статут не містить визначення екоциду, сьогодні не існує правової основи для боротьби з екоцидом на міжнародному рівні. Відповідно, немає механізму притягнення до відповідальності корпоративних і державних осіб, які приймають злочинні для довкілля рішення. Включення екоциду в міжнародне право дозволить здійснювати судове переслідування екологічних злочинців, навіть на рівні держав-агресорів.
З огляду на вищевикладене та враховуючи положення Женевських конвенції перерахованих вище, екоцид у вигляді підриву Каховської ГЕС, може розглядатися лише як військовий злочин проти людства, жодним чином не торкаючись шкоди яка завдана навколишньому природному середовищу, хіба що з огляду на події відповідні зміни будуть прийняті до Римського Статуту.
Таким чином, дії російських окупантів зі знищення греблі Каховської ГЕС – це екоцид у особливо тяжкій формі, відповідно до законодавства України та воєнний злочин відповідно до норм міжнародного права.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27236
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11531
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11288
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6319
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5106