Розірвання спадкового договору у разі невиконання набувачем його умов
Розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки
15 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 699/396/21, провадження № 61-3953св22 (ЄДРСРУ № 109018910) досліджував питання щодо розірвання спадкового договору у разі невиконання набувачем його умов.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Практика застосування Верховним Судом частини другої статті 651 та частини першої статті 1308 ЦК України у подібних правовідносинах є поширеною та викладена у постановах Верховного Суду від16 червня 2020 року у справі № 280/1356/16-ц, від 07 квітня 2021 року у справі № 280/1380/17, від12 травня 2021 року у справі № 460/1496/14-ц, від 03 вересня 2021 року у справі № 263/16438/19, від 01 листопада 2021 року у справі № 639/6326/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 643/4873/20.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно зі статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Відповідно до статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (див. постанову Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження № 61-11690св21 (ЄДРСРУ № 105148861) та від 07 грудня 2022 року у справі № 757/4675/20-ц, провадження № 61-19992св21 (ЄДРСРУ № 108262067).
ВИСНОВОК: Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.
В той же час спадковий договір може бути розірвано судом і на вимогу набувача, зокрема у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель вчора о 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов вчора о 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак вчора о 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик вчора о 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук вчора о 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна вчора о 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Примусове знесення нежитлових приміщень: коли відповідальність наздоганяє власника Дмитро Зенкін 06.11.2024 20:59
- Реєстрація вхідної кореспонденції від суду в якості доказу її отримання у певну дату Євген Морозов 06.11.2024 20:37
- Пояснення судового рішення: чому ТЦК не вдалося відстояти штраф Павло Васильєв 06.11.2024 18:01
- Єврокомісія: Звіт по Україні 2024 – дорожня карта до ЄС Лариса Білозір 06.11.2024 17:38
-
Зеленський з третього разу погодив закон, який дає ще три роки на приватизацію паїв
Бізнес 18679
-
Стратегічне вугілля Покровська. Чим втрата міста загрожує українській металургії
Бізнес 17434
-
Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
Бізнес 11416
-
В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету: ефективніша, ніж кулемет
Бізнес 10544
-
Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Бізнес 10021