Чому у Держави є тільки права(!!!), а у Громадянина лише обов’язки?

«Я б хотів , щоб надлишкові і громіздкі закони об'єднали в один корпус ізробили більш ясними і короткими» .

Едуард VI , король Англії

(1537-1553) 

На мій погляд, під час прийняття рішення Верховним судомУкраїни від 23 березня 2016 року по адміністративній справі № 21-4543а15виникла дуже суперечлива правова позиція (колізія), яка вносить відповіднийдисбаланс у відносинах Громадянина і Держави.

Фабула справи: Управління пенсійного фондузвертається в суд з позовними вимогами до відповідного Управління юстиції провизнання дій протиправними та скасування постанови про накладення арешту, якавинесена державним виконавцем, в рамках процедури виконавчого провадження, заневиконання рішення суду, в частині стягнення грошових коштів з управлінняпенсійного фонду.

Обґрунтуваннямпенсійного фонду, слугувало те, що в бюджеті не передбачено грошових коштів натакі цілі, тобто на виконання рішення суду (!!!).

В свою чергу державний виконавець, керуючись вимогамидіючого законодавства України, зокрема:

-         Частинами першою тадругою статті 75 Закону № 606-XI, які передбачають, що  після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, щозобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державнийвиконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день післязакінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону длясамостійного виконання рішення. Якщорішення підлягає негайному виконанню,  його  виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриттявиконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причиндержавний виконавець накладає  на  боржника штраф  відповідно  до статті 89 цього Закону і не пізнішеп’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконаннярішення.

-         Частиною першоюстатті 89 Закону № 606-XIV у разіневиконання  без поважних причин увстановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішенняпро поновлення на роботі державнийвиконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичнуособу – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; напосадових осіб – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян; на боржника – юридичну особу – від сорока до шістдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строквиконання.

 … і післявитримки відповідного строку, що надається боржнику для добровільноговиконання рішення суду, прийняв постанову про накладення штрафу на боржника(управління пенсійного фонду) за невиконання рішення суду без поважних причин.

Але з вищевикладеною постановою, тобто штрафом, непогодився Боржник і почав оскаржувати це рішення.

В результаті – всі три інстанції пенсійному фонду у задоволені його позовних вимог відмовили,але боржник не заспокоївся та звернувся до Верховного суду з надією…

… і суд не зважаючи на дисбаланс відносин, приймаєрішення на користь… Пенсійного фонду!!!

Більше того, зазначає наступне: «колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВерховногоСуду України дійшла висновку про те, що невиконання судового рішенняуправлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичноївідсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважнихпричин.Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищаєправо особи на отримання бюджетних коштів».

Разом з цим Верховний суд зазначає,  що відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 тапідпункту 2 пункту 2.2 розділу ІІ Положення основним завданням Управління, кріміншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплатипенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавствомздійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видаткикоштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконаннябюджету ПФУ.

Отакої!!!!!!!!!!!

Постає цілком слушне питання, а якщо державний виконавець прийде (під часвиконання судового рішення) до звичайного громадянина і на аналогічних умовах винесепостанови щодо накладення штрафу за несвоєчасне виконання судового рішенняборжником… а боржник, в свою чергу, звернеться до суду за оскарженням… обґрунтовуючисвої позовні вимоги, що його «сімейним бюджетом» та «планом на виживання» непередбачено грошей на виконання рішень судів, або громадянин надасть докази, щовін не працює (стає в черзі в центрі зайнятості) і не може виконати рішеннясуду…

…ПИТАННЯ: на чий бік, в такому випадку, стане СУД???

P.S. щось мені підказує, що жодним чином не на бікборжника – громадянина!!!

В такому випадку постає ще одне слушне питання: чому внашій державі права Громадянина (народу – найвищої ланки влади, згідноКонституції України) суттєво відрізняються від прав органів держави??? Або чомуу Держави є тільки права, а у Громадянина (народу) лише обов’язки?

  P.s.s. Хоча, як ми вжезнаємо суди знайшли спосіб відступати від позиції Верховного суду України,зокрема колегія Вищого адміністративного суду, приймаючи Ухвалу від 04.02.2016року по справі  № К/800/44985/15, зробила«революційний крок» відступивши від судової практики Верховного суду України іприйняла рішення на користь платника податку, вказавши, що   адміністративний суд не обмежений увиборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, авправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, якийвідповідає характеру такого порушення.