Платників звільнили від відповідальності за невиконання обов'язків з реєстрації накладних і подання звітності, у разі їх виконання до 15 і 20 липня 2022 (відтепер включно)
03 січня 2023 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який вніс важливі зміни до пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Так новою редакцією пп. 69.1., зокрема, передбачено, що платники податків, які мають можливість виконувати податкові зобов’язання, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, а саме:
- реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
- реєстрації зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Податкового кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;
- подання податкової звітності, за умови її подання не пізніше 20 липня 2022 року;
- сплати податків та зборів, за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);
- строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.
Без перебільшення, ці зміни – справжня перемога здорового ґлузду. Раніше положення пп. 69.1. містили серйозні недоліки, які ледь не призвели до накладення податковими органами на платників безпідставних штрафів на мільйони гривень.
Зокрема, чимало питань викликало тлумачення Державною податковою службою формулювання «за умови реєстрації платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року» (абзац 3 пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції до 03.01.2022).
Податкова зайняла позицію, згідно з якою дати 15 і 20 липня 2022 року не включалися до строку на виконання відповідних податкових зобов’язань, бо біля них було відсутнє слово «включно».
На основі цього абсурдного тлумачення було винесено чимало податкових повідомлень-рішень, які, небезпідставно, піддалися нещадній критиці, а також оскарженню в адміністративному та судовому порядку.
Двозначність цього положення викликала обурення платників: зазвичай у всіх випадках кінцевим моментом для виконання обов’язку є кінець останнього дня строку чи терміну. Саме ця позиція відображена у Цивільному, а також усіх процесуальних кодексах.
Окрім того, існує усталена практика Верховного Суду про те, що певна дата в поєднанні з прийменником «до» прямо вказує на останній день для настання тієї чи іншої події, при цьому вживання прислівника «включно» у цьому випадку не є обов’язковим (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 820/6160/16, від 26.11.2020 у справі № 160/7046/19, від 25.04.2018 у справі № 803/350/17, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 25.04.2018 у справі № 815/4720/16, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
Внаслідок неабиякого резонансу у високих кабінетах зрозуміли, що тлумачення ДПС пп. 69.1. прямо суперечить презумпції правомірності дій платників (пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу), які мали усі підстави очікувати, що виконання податкових зобов’язань 15 і 20 липня відповідно не буде вважатися порушенням.
Тому депутати, як тільки стало відомо про масштаб проблеми, розробили і прийняли Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який усунув непорозуміння між платниками і ДПС.
Отож сьогодні маємо маленьке свято та надію, що в подальшому подібних ситуацій виникатиме якнайменше.
