Чи допоможе "добрий дядько Сем" Кремлю знову вийти сухим із води?

Поки весь світ прагне здолати пандемію коронавірусу, США і РФ затіяли нову "нафтову гру". Дональд Трамп простягає руку помочі Владіміру Путіну, як у 1990-х. Історія вкотре повторюється...

Відмова Могаммеда бін Салмана Аль-Сауда встановити з Кремлем паритетну ціну на нафту викликала її стрімке падіння на ринку, яке міжнародні оглядачі вже охрестили коронавірусною панікою всередині Організації країн-експортерів "чорного золота" (OPEC). Таким робом, спадковий принц Саудівської Аравії обнулив золотовалютні запаси "країни-бензоколонки", що вже 6-й рік прагне загарбати Україну. Проте на поміч нашому агресивному східному сусіду прийшов "добрий дядько Сем".

Цього тижня очільник Білого дому прийняв рішення скоротити видобуток нафти на 10 мільйонів барелів, оскільки сланцева галузь США знаходиться на своєму піку і не спостерігає наближення до неї конкурентів. На тлі цих заяв Дональда Трампа "чорне золото" марки "Brent" різко здорожчало на 20%, синхронно із нею "WTI" — на 25%, а "Urals" — на 2,52%. Відтак економіка РФ, яка щойно зазнала турбулентного піке, з рук президента США отримала шанс на передишку, гадаємо, що навіть попри коронавірусну пандемію короткотривалу.

Подібній "гуманний крок" Заходу для допомоги охопленому агонією Сходу спостерігався не так давно. Одразу по смерті СССР у Вашинґтоні підготували план порятунку новопосталих самостійних держав, серед яких був і такий "заможний та не від кого не залежний" Кремль з околицями від Кьоніґзберґа (той, що нині Калінінград) до Хайшеньвея (той, що нині Владивосток). Так звана операція "Provide Hope", у січні-березні 1992 р. ініційована президентом Джорджем-Гербертом Вокером-Бушем (старшим) і реалізована військово-повітряними силами США, покликана була шляхом гуманітарної допомоги переорієнтувати планові економіки країн колишнього соціалістичного табору на ринкову, але отримувачі (як це зазвичай буває з РФ) просто використали поміч для "вставання з колін" і відновлення демонізації "проклятої Америки" у 2000-2010-х рр.

Отже, теперішня ситуація полягає у наступному: Дональд Трамп поговорив зі "своїм другом" Могаммедом бін Салманом Аль-Саудом, схиливши його до нових перемовин із Владіміром Путіним, а відтак — до можливого скорочення видобутку нафтою Саудівською Аравією. Такий крок варто розцінювати саме як допомогу кризовому фінансово-економічному становищу, в якому нині опинився Кремль і наближені до нього олігархи, чий гаманець останнім часом недорахувався кількох мільярдів. Чергова зустріч учасників організації OPEC+ запланована на 6 квітня, ймовірно там все ж домоляться про спільну ціну на "чорне золото" у межах 30-35 доларів за барель.

Насамкінець хотілося б застерегти доволі емоційних українців, які після стрімкого обвалу на ринку паливних ресурсів ще й під час коронавірусної пандемії, захопилися спадковим саудівським принцом, що вдарив у саме серце кремлівської економіки. Не робімо собі кумирів з чужих державних і політичних діячів, бо вони грають за себе і для своїх інтересів, від яких нам немає користі, от жодної, адже в нас наразі відверто слабка і некомпетентна влада, що до всього не здатна реагувати на будь-які загрози та виклики. Як приклад, згадаємо бравурні випади Реджепа-Тайїпа Ердогана у бік РФ після авіаудару по колоні турецької армії в Сирії — кілька гучних промов і жодного натяку на пряме збройне протистояння, оскільки обом опонентам вигідно грати саме за правилами сучасної гібридної війни.