Україна потребує свого Дня самосвідомості! Це нагальна потреба. Адже ми нація що веде війну на кількох фронтах: від реального на Сході до культурного на мирній території...
Творення національного міфу – процес, що вимагає часу і наполегливої праці. Особливо, коли то є справою всього життя. Звісно, що постаті, які безпосередньо взяли у цьому участь, не думали про те, що наступні покоління будуть їх возвеличувати до рівня національних пророків, славнозвісних будителів.
Пишучи кандидатську дисертацію та вивчаючи відповідний матеріал, наштовхнувся на доволі цікаві паралелі. Скажімо, у фінів є епічний національний Magnum Opus – “Kalevala”, котрий був зібраний та упорядкований Еліасом Льоннротом. Ця праця увібрала у себе стародавні легенди та світогляд фінського і карельського народів, а також розлогий опис природних красот Фінляндії, чим спонукала навіть етнічних шведів стати на бік висхідної фінської національної ідеї.
Ба більше! Для фінляндського студентства середини-кінця ХІХ-го ст. примірник “Kalevala” був своєрідним аналогом “Кобзаря” Тараса Шевченка, що потайки передавали з рук у руки їхні наддніпрянські колеги. Проте, якщо народний епос лише оповідав про легендарних героїв Суомі та їхню боротьбу з вищими силами, чим надихав тогочасних фінів ставати до національної справи проти держави Романових, то Magnum Opus Великого Кобзаря містить справжній заклик до пригнобленого народу з наведенням історичних паралелей та уславленням героїчної минувшини.
Перебуваючи під впливом ідей романтизму, Еліас Льоннрот переносив на сучасних йому мешканців Фінляндії образи легендарно-міфологічного минулого. Він прагнув дати землякам поштовх до самовизначення власної національної ідентичності. У той же самий час Тарасу Шевченку вдалося створити ідеальний образ того, що є Україна – спільнота, розпорошена у двох міжнаціональних імперіях, але водночас об'єднана мовною спорідненістю, тяглістю історії, культури та традиції, яка у майбутньому буде претендувати на державну самостійність.
“Кобзар” духовного батька українства постає у вигляді своєрідного мосту, що єднає цілі покоління “мертвих, живих і ненароджених” представників нашої нації. А от “Kalevala” – свого роду колодязь у минуле, що напуває прийдешні покоління фінської нації через призму міфів та релігійних вірувань, змушуючи боронити власну самобутність. Звісно, що постать Еліаса Льоннрота не може порівнятись з величчю Тараса Шевченка, проте саме їхні роботи, по які йшла мова вище, пробудили сплячі нації від рабського сну та повели на Визвольні змагання вже у ХХ-му ст.
